Подружжя Ігоря та Ольги Поліщуків із села Заріччя мають невеличке господарство. Нещодавно у сім’ї з’явилася мрія займатися сироварінням, адже Ольга почала виготовляти бринзу, яка сподобалася їхнім покупцям.
Невеличка затишна хатинка, молоденький садок і мальовничий краєвид із подвір’я - так виглядає обійстя подружжя Поліщуків на одній із вуличок Заріччя. Господарка порається на кухні, а господар Ігор випасає худобу поруч із річкою. Одним словом, ідилія сільського життя. Проте в житті Ігоря та Ольги не завжди було так.
Як розповідає жінка, вона родом із Харкова. Все життя прожила у великих містах. Змалечку росла в Хмельницькому, пізніше переїхала до першої столиці України. Доля було нелегкою та принесла багато горя. Ольга у ранньому віці залишилася сиротою. Коли підросла, сталося так, що почала вести не зовсім правильний спосіб життя. У 42 роки вирішила переїхати до Володимира-Волинського, де знайшла друзів серед віруючих. Через них і змінив Бог її життя. У церкві познайомилася з чоловіком Ігорем, який жив у Заріччі. Після одруження Ольга переїхала до нього.
Ігор же теж прожив нелегке життя, яке, за його словами, також кардинально поміняв Господь. Чоловік розповідає, що неймовірно щасливий, що все налагодилося у нього.
- Я вдячний Богу за дружину і за те, що він щодня піклується про нас, - каже Ігор
За словами Ольги, виявилося, що чоловік дуже хороший господар. Він тримав декілька кіз, сам їх доїв і дбав про них.
- Мені, корінній міській жительці, було важко переїздити в село. Не так фізично, як морально. Не просто було себе перелаштувати, - розповідає жінка.
Ользі доводилося вчитися жити в новому середовищі. Як розповідає господиня, Бог дав їй інтерес до садівництва, городництва. Вона полюбила працю на землі. З часом навчилася робити заготовки на зиму, консервувати овочі та фрукти. Також Ольга тепер самостійно вирощує туї, які вже висадила навколо свого обійстя.
- У нас був великий вибір, чим займатися. Навіть планували поїхати у Польщу на заробітки. Ми довго молилися стосовно цього питання. Хотіли дізнатися волю Божу. І Господь дав розуміння, що нам не потрібно нікуди їхати, - розповідає жінка. - Ми вирішили залишитися тут заради відносин із Богом. На заробітках немає можливості вільно почитати Біблію, помолитися, поспілкуватися один з одним. Там просто нема часу на все, крім роботи. А для нас ці речі надважливі. І через це рішення Бог подарував нам корову.
За словами Ольги, сім’я почала молитися і думати про власну справу. Оскільки Ігор дуже любив доглядати за тваринами, було вирішено придбати корову. Але коштів на купівлю забракло. Знову почали молитися за це самі, а також розповіли друзям про свою мрію, щоб і вони підтримали в молитві.
Незадовго Бог “подарував! можливість купити корову. Як розповідає Ольга, допомогли друзі із церкви. Одна подруга позичила доволі немаленьку суму, а інша - благословила, подарувавши кошти на мрію подружжя.
Зараз сім’я саме в процесі започаткування власної справи. Смачне молоко, кисломолочний сир, сметану Ольга час від часу продає на місцевому ринку. А із козячого молока господиня навчилася виготовляти бринзу.
- Людям подобається молоко. Покупці хвалять. Але наразі ми шукаємо клієнтів, яким би могли доставляти додому чи продавати в себе, щоб не стояти на ринку. Також знайшлися свої покупці на бринзу, але робимо цей сир тільки під замовлення, - розповідає господиня.
Ігор же займається випасом худоби та заготівлею корму на зиму. А також саме чоловік доїть корову. Як розповідає господар, корова стала також приводом до нових знайомств, спілкування і проповіді Слова Божого. Серед друзів є віруючі люди, з якимиу у компанії разом випасають корів.
- Така робота для мене приносить насолоду, - каже Ігор. - ми кожного дня організовуємо зібрання посеред паші - читаємо Біблію, молимося, проповідуємо один одному, співаємо пісні і ділимося думками.
Подружжя на досягнутому не планує зупинятися. Наступним етапом у їх справі буде виготовлення твердих сортів сирів. Для цього хочуть придбати ще одну корову та побудувати погріб для зберігання продукції. Але це ще в планах, за які Ігор та Ольга щодня моляться
Коментарі