«Захищати людей від лиха, рятувати їхнє життя і майно – це щоденний подвиг»

Публікації

Так пояснює свій життєвий вибір Олександр Курилюк, курсант Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.
У дитинстві Сашко Курилюк про професію рятувальника не мріяв. Десь поступово визрівало в ньому це покликання, але хлопчина ще не заглиблювався в себе. Ріс він у рідному Володимирі-Волинському, в якому 11 травня 1998 року з’явився на світ, навчався у міській школі №2. Був зігрітий любов’ю батьків, Дмитра Адамовича та Тетяни Василівни, дбав про меншого брата Максима. А ще захоплювався спортом, особливо футболом. Відвідував футбольну секцію у ДЮСШ, неодноразово брав участь у змаганнях, разом з командою побував у Польщі, Санкт-Петербурзі, у багатьох містах України, звідки привозив призи за виборені перемоги.
Закінчивши 9-й клас, Олександр вирішив вступити до Луцького правознавчого ліцею з посиленою фізичною підготовкою. Був певний, що цей навчальний заклад зробить з нього дужого, загартованого юнака. Навчаючись в ліцеї, визначився, що надалі здобуватиме освіту у військовому або у закладі служби надзвичайних ситуацій. Переважило друге. Цього року Олександр Курилюк став курсантом Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.
Чим же привабила юнака неспокійна і небезпечна професія рятувальника?
-Люди, які служать у військах НС, не підлягають службі у Збройних силах. Але професія рятувальника не менш небезпечна і в той же час почесна, як і військового. Потрібно бути готовим до того, що біда приходить не лише із зовні у вигляді війни. Досить часто вона виникає у країні пожежами, землетрусами, ураганами та іншими стихійними лихами. Хто допоможе людям? Хто рятуватиме їхні життя? Хто розчищатиме вулиці від завалів? Ось для чого потрібна служба рятувальників. Ще до недавнього часу рятувальна і пожежна служби належали до різних міністерств. Нині вони є складовими структурами МВС.
Запитую Олександра про його інститут, адже у Володимирі-Волинському про цей навчальний заклад мало відомо.
-Це дуже хороший навчальний заклад. Я навчаюсь на факультеті оперативно-рятувальних сил. На першому плані у нас фізична підготовка і розвиток навичок рятувальника, зокрема газо-димозахисника. На другому курсі вивчатимемо психологію, бо професія рятувальника безпосередньо пов’язана з людьми, яких застала біда. Тут потрібно вміти зупинити паніку, яка найбільше перешкоджає рятувальникам, заспокоїти злякану людину, вселити їй віру у порятунок, бо ж часто-густо люди гинуть від того, що впадають у розпач або розгублюються. Мабуть, ви не раз бачили у фільмах, як у палаючому будинку людина забилася в куток. Рятувальник її кличе, простягає руку, а вона боїться зрушити з місця. Ще мені у нашому інституті дуже подобається згуртованість і здруженість курсантів. До нас з повагою і турботою ставляться ті, що навчаються на старших курсах.
-А які труднощі ви вже відчули?
-Я дозволю собі похвалитися, що особливих труднощів не відчув і, мабуть, цим завдячую заняттям спортом та бажанню вчитися. Але є хлопці, які не витримують, здаються, особливо щодо фізичних навантажень. Спочатку трохи скучав за домівкою, бо ж все-таки навчаюся далеко від Волині. Але тато навідувався часто. Мама спочатку хвилювалася, що я обрав професію, яка пов’язана з ризиком для життя, але тепер і вона заспокоїлась, підтримує мене.
-Що б ви порадили молодим людям, які мріють про професію рятувальника?
-Перш за все запитати себе, чи створені ви для такої професії. Одного бажання тут мало. По-друге, серйозно зайнятися спортом, фізкультурою, подолати в собі тягу до недобрих звичок. Сьогодні ворог багатьох молодих людей – це тепличне виховання. А потрібно займатися самовихованням, привчати себе до думки, що труднощі неминучі і з ними необхідно боротися. З цією метою я відвідав усі міські школи і провів профорієнтаційні бесіди з учнями 11-х класів. До речі, я свою майбутню професію люблю, власне, тому, що це боротьба з труднощами і з бідами. Та головне те, що захищати людей від лиха, рятувати їхнє життя і майно – це щоденний подвиг.
Антоніна Булавіна, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі