Які таємниці приховані у жіночих сувенірах

Публікації

Жіночий світ різноманітний і унікальний. Це не лише ринкові прилавки та вітрини магазинів, не тільки вишукана косметика та ювелірні вироби, пишні квітники та чудові вишивки. Світ жінки – це насамперед її оселя, улюблені тваринки, серветки, статуетки тощо. Великий знавець жіночих сердець Проспер Меріме жартівливо казав, що справжня жінка до старості у чомусь залишається дитиною.
Сьогодні жінки мають широкий вибір сувенірів, близьких їхньому внутрішньому світу. Однак, бажаючи зробити приємне подрузі, ми нерідко змушені керуватися спочатку своїми фінансовими можливостями, а тоді вже – власними смаками. Та чи відомо нам, що кожен сувенір, який ми придбали самі чи отримали в подарунок, має свої таємниці?
-Справа тут зовсім не в популярному фен-шуї, - каже моя співрозмовниця Наталія Єщук. – Я сама деякий час захоплювалась цією модною китайською філософією, поки не переконалася, що вона не діє. Мало хто відчув покращення у своєму житті від того, що переставив місцями речі у домі. Проте у кожного з нас знайдеться у будинку предмет, який нам особливо дорогий, викликає приємні асоціації або, навпаки, нам би хотілося його позбутися.
Наталію Євгенівну Єщук представляти не потрібно. У нашому місті її знає багато людей. Народилася вона 1974 року в селі Крухиничі Локачинського району. За освітою – медик, працювала в терапевтичному відділенні Локачинської міської лікарні, саме там навчилася розуміти людей, цінувати життя. Та й у самої доля склалася непросто. Рано втратила чоловіка, сама підіймала на ноги дітей та утверджувалась як підприємець. І одночасно намагалася глибше пізнати загадковий жіночий світ. Щось підказував особистий досвід, решту вивчала з літератури.
-Світ жінки – це світ її домашніх речей, - продовжує свою думку Наталія. – Ще в давні часи українки шанобливо ставились до посуду, в якому готували страви. Вони вкладали в нього навіть релігійний зміст. В оселі неодмінно були статуетки давніх язичеських богинь – Мокоші, Лади, Пасіки – матері богів, у грудях якої, згідно з легендою, було не молоко, а мед. Звідси і назва бджолиного господарства. Цивілізація, швидко розвиваючись, змінила підхід жінки до домашніх речей, і вони набули практичного та естетичного змісту. Проте чимало жінок надають певним речам психологічного змісту, і повірте, що мають рацію. Ще років 40 тому майже в кожному домі були традиційні слоники і фарфорові рибки. Це була не лише данина моді. Багато жінок старшого покоління вважають, що ці рибки і слоники сприяли благополуччю родини. В багатьох сім’ях зберігають реліквії – речі, які нагадують про попередні покоління. Їм надають значення оберегів. Дехто довіряє талісманам, предметам, які нібито принесли успіх у певний період життя. Я, наприклад, колись придбала ляльку, з якою пов’язую початок свого шляху в бізнесі. Звичайно, у кожного своя думка, але те, що знаходиться у домі жінки, відображає її внутрішній світ.
Що ж саме має на увазі пані Наталія? Що про світ жінки говорять мовчазні статуетки, картинки та інші речі?
-На цю тему можна говорити безкінечно, бо кожна жінка формує власний світ індивідуально і сама його створює. Проте є певні дослідження, які вже можна вважати універсальними. Так наявність плюшевих іграшок на диванах та м’яких кріслах свідчить про те, що жінка дуже любить дітей. Лялечки вказують на те, що вона сумує за дитинством і в чомусь ще залишилась дівчинкою. Статуетки самотніх жінок – недобрий знак: означає, що жінка душевно одинока. А ось звірята та пташки – навпаки, демонструють прагнення жінки до спілкування. Ті, хто надає перевагу популярним нині ангелятам, натури глибоко релігійні, прагнуть миру та спокою. Щодо посуду, то і в цьому плані є різні думки. Вважають, що вироби з глини полюбляють жінки, які цікавляться історією, схильні до ностальгії, а фарфоровий та кришталевий посуд – прерогатива перспективних жінок, які більше думають про завтрашній день. Проте все це глибоко індивідуально.
-Пані Наталіє, але ж, мабуть, треба враховувати ці таємниці при виборі подарунка чи сувеніра?
-Я думаю, що так. Якщо ж ми дуже добре знаємо людину, то навіть необхідно. На жаль, нам бракує в цьому плані певних етичних знань. Нас цього не вчили. Ось чому деякі сувеніри у наших кімнатах або запилюються в темних кутках, або ми намагаємося позбутися їх не зовсім етичним способом – передаровуємо. Я б радила пам’ятати: те, що ми даруємо людині, говорить про те, наскільки ми її знаємо, наскільки поважаємо її смаки та переконання.
-Та все ж, Наталіє Євгенівно, які подарунки Ви вважаєте прийнятними в будь-яких випадках?
-Найкращий подарунок у всі часи – це квіти. А ось ювелірні вироби дарують тільки члени родини і лише віч-на-віч. Ікони бажано дарувати лише близьким людям. Якщо людина любить читати, книги вона сприйме з радістю. А ось косметику дарувати жінці я б не радила. Це можна сприйняти як натяк на непривабливу зовнішність чи на вік. Обережно і зі статуетками! Ви уявляєте, що відчуватиме людина, яка не терпить собак, якщо їй подарують статуетку милого песика? А поставте себе на місце бездітної жінки, якій дарують зображення симпатичних діток. Посуд – хороший подарунок, який ніколи не буває зайвим, але краще поцікавитись, що саме з посуду хотіла б отримати дорога вам людина. За цивілізованими нормами прийнято цікавитися у жінки, що б вона хотіла отримати в подарунок.
Антоніна Булавіна, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі