Як панно розповідає про історію Володимира-Волинського та нашого краю

Кожен, хто від’їжджає з Володимира-Волинського через автостанцію, бачить на стіні міського універмагу декоративне панно, на якому зображені герби різних українських міст. Що ж означають ці символи?

Панно було встановлене у 1988 році до тисячоліття нашого міста Володимира. У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич, якого літописець назвав самодержцем усієї Русі , об’єднав землі Волині і Галичини і створив потужню державу – Волинсько-Галицьке князівство.

Після розпаду Київської Русі, держава князя Романа продовжила її кращі державотворчі традиції. Територія князівства охоплювала землі України, частково сучасних Польщі і Білорусії, досягала Карпат. Згадана держава не поступалася тогочасним європейським монархіям. Особливо вона розквітла за правління сина князя Романа – Данила Галицького, якого у 1253 році оголосили королем Волині і Галича. Данило разом зі своїм братом Васильком будував нові міста-фортеці, боровся з татарами.

Майже 150 років наше місто Володимир було столицею Волинсько-Галицького князівства, тож на панно – символічна карта найбільших міст згаданої держави. Скажімо, Теребовля (нині у Тернопільській області) входила до складу Волинсько-Галицької держави ще з 12 ст. Назва міста походить від слова »теребити», тобто розчищати – перші поселенці звільнили територію від лісів і заснували місто. Був там і замок, знищений у 13 ст. татарами. Місто було під владою Данила Галицького.

Має місто і сумну історію: в 11 столітті теребовлянський князь Василько Ростиславович був осліплений київським князем Святополком ІІ за намовою володимир-волинського князя Давида – виною усьому - одвічна боротьба наших правителів за владу.

Звенигород - нині село у Львівській області. У середньовіччі – то було місто – центр удільного князівства. Згадується у літописах «Повість минулих літ» і Іпатіївський літопис. Там князював праправнук Ярослава Мудрого – Володимирко. На тамтешньому земляному городищі розкопали язичницькі обереги, писанки і берестяні(зроблені з березової кори) грамоти 12ст.

Галич – давнє українське місто. Згадки про нього є у багатьох літописах. Професор Ярослав Пастернак вважав, що назва його походить від грецького слова, яке означає сіль - там були великі поклади солі. Місто було столицею Галицько-Волинського князівства, центром Галицької єпархії, а згодом – знищене татарами. На гербі міста – птах грифон – охоронець землі і неба і лев – символ влади. Колись у Галичі була білокам’яна архітектура, зокрема Успенський собор , збудований князем Ярославом Осмомислом у 12ст. – вважався другим після Софії Київської за величчю.

Львів – перша згадка про нього у письмових документах під 1256 роком. Засноване Данилом Галицьким для свого сина Лева.

Містечко Белз – нині вважається найменшим в Україні (там проживає трохи більше 2 тис. жителів). Всього за 3 км від кордону з Польщею. Місто відвоював від поляків князь Ярослав Мудрий. Назва міста походить від давньослов’янського слова, яке означає болотиста місцевість, або ж галявина серед лісу. У Белзіперебувала відома в православному світі ікона Божої Матері Белзької, яку після 14 ст. передали до польського міста Ченстохова і вона стала називатися Ченстоховською. Згідно переказів її намалював сам євангеліст Лука на кришці зі стола Святого Сімейства. В Україну вона потрапила через святителів Кирила і Мефодія. Переказують, що під час нашестя татар на Белз, місцеві мешканці поставили образ на вежі замку- у нього влучила стріла і з ікони потекла кров. Згодом темрява огорнула татар і вони стали знищувати один одного. Белз був врятований.

Луцьк вперше згадується у Іпатіївському літописі під 1085 роком. На думку краєзнавців, його назва походить від того, що річка Стир поблизу міста робить вигин, схожий на лук, тому і місто – Лучеськ, за іншою версією місто заснував Лука – вождь племені дулібів, розповідають також і про плем’я лучан. Символом міста є замок литовського князя Любарта, збудований у середині 14ст. Любарт одружився з луцькою князівною Бушею і при хрещенні(до того був язичником) отримав ім’я Дмитро.

Зрештою, Холм, який був утворений у 13 ст. українським князем Данилом Галицьким, став новою його резиденцією і столицею Волинсько-Галицького князівства. Літописці згадують про чудові церкви, які були збудовані майстрами-умільцями на замовлення Данила Галицького. У одній з них – церкві Різдва Пресвятої Богородиці король Данило був і похований. Усі згадані на панно міста були тісно пов’язані з Володимиром на Лузі як складові частини могутньої держави – Волинсько-Галицького князівства.

Тож, коли ви проїжджаєте в автобусі поблизу цієї пам’ятки або й просто гуляєте містом, дивлячись на панно, пам’ятайте, що наш рідний Володимир був колись столичним містом і має історію, яка налічує багато століть.

Богдан Янович

Розділ новин: 

Коментарі