Кристина Павлюк, м.Київ
Рік календарний має п’яту пору, відому тільки жінкам, що відають. Сезон чарування починається у день зимового сонцестояння і завершується 19 січня. «Це найкращий період для передбачень та ворожінь», - повчала подруг знаменита українська кияниця Лада Лузіна, а ті уважно слухали відьомських порад, пильно оглядаючи місцини, які перспективно вабили ароматом містики. Цей запах у столиці відьом відчули тільки вибрані. Офіційно їхня зустріч мала назву «Екскурсія містичними куточками Києва». Хоча дивною вона здалася б стороннім, бо відбувалася без захоплених вигуків, блукаючих серед архітектурних розкошів поглядів, заморожених подивом розкритих ротів: група, в якій переважала жіноча стать, цілеспрямовано прямувала собі, раз по раз зупиняючись просто посеред вулиці. Байдуже минаючи виставку народних талантів на Андріївському спуску, жінки затримувалися у звичайному дворі старого будинку, де сніжинки вкривали кам’яне кружало, подекуди поросле мохом, не цікавлячись Національним музеєм української історії поруч. Насправді вони шукали місце, де мешкає Дід Мороз – корінний киянин, згідно з переконаннями головної відьмочки України, журналіста та письменника-містика талановитої Лади Лузіної. У такий незвичний спосіб вона з шанувальницями її творчості запропонувала відзначити справжній Новий рік, який і почався саме в день зимового сонцестояння 22 грудня.
«Київ – столиця Віри і Столиця Відьом… Щоб потрапити в Києві з чортового місця у місце святе – досить пересісти з однієї лавки на іншу», - пише Лада в одній із своїх оповідей циклу «Київські відьми».
-Я постійно повторюю, що Київ – унікальне, дволике місто. Столиця віри, де хрестили Русь, та одночасно столиця відьом і Лисих гір. Наші предки досить гармонійно поєднували в собі ці якості. Особисто я, наприклад, глибоко переконана, що головна проблема Миколи Гоголя в тому, що він не зміг повернутися до Києва, хоч дуже цього хотів. Він мріяв викладати в університеті, очолити кафедру історії, написати історію України, а йому цю посаду просто не дали. В результаті Гоголь помер через невміння примирити свою містичну сутність з догмами ортодоксальної християнської віри. З цієї ж причини він не міг десять років написати свій останній роман, спалив його і заморив себе голодом під час Великого посту. А якби він жив тут, у Києві, то зрозумів би, що ніякого протиріччя між Небом та Землею не існує. Ти ходиш по Землі, всотуєш в себе її магію та одночасно дивишся в Небо, прагнучи туди душею, - розповідала Лада біля залізного носа з бравими вусами. – Кочівний пам’ятник гоголівському органу дихання постійного місця розташування не має. Попереднє залишає без попередження й неочікувано моститься в місцях нових, несподіваних.
Щодо Діда Мороза, то у Києві є кілька місць, які свідчать про його перебування. Наприклад, згадку про нього можна побачити в основі «Збручанського ідола», що у сквері біля Софіївської площі. Нижній ярус статуї символізує Наву, нижній, підземний, потойбічний світ, там зображений бог Велес – покровитель Царства мертвих, бог скотарства і торгівлі, на ньому тримається світобудова.
Твердження про те, що святий Миколай – український персонаж, а Дід Мороз – ні, - суцільна брехня. Якраз прообразом сучасного Діда Мороза був бог Велес. А Святий Миколай ніколи в Україні до 1917 року не виступав у ролі дарувальника дітям подарунків. Цей персонаж прийшов до нас із Західної України, котра до Жовтневої революції належала Австро-Угорщині.
Морозні зими, довгі ночі… Холодної пори року наші предки мали єдине і головне завдання – вижити. Завдання складне, адже прогодувати й зігріти багатодітну сім’ю було непросто, тому зима у далеких попередніх поколінь стійко асоціювалася зі смертю. Надію на щедрий врожай, а значить сподівання перезимувати наступний рік в ситості й теплі, вселяли пожертви на честь Велеса. Бог підземного царства мешкав якраз на рівні, куди веде коріння усіх рослин земних та звідки витікають ріки земні. Задобрений, він дарував життя віруючим. А ті, з роками поліпшуючи свій добробут, наділяли владику темного потойбіччя позитивним характером доброго чарівника.
Сучасні кияниці пошуки Діда Велеса завершили на Контрактовій площі. Саме там, виявляється, у древні часи знаходилося Велесове капище.
Бог торгівлі, багатства, процвітання і, що дивно, поезії та творчості. Віками тут відбувалися ярмарки «Контракти», куди з’їжджалися торговці з усього світу. За значимістю та масштабом гулянь ці ярмарки можна порівняти хіба з футбольним «Євро». Чи варто говорити про те, як сприяли розвитку економіки міста міжнародні гуляння? Саме завдяки «Контрактам» з’явивя у Києві перший театр, адже багата публіка вимагала розваг. Тож важко заперечити вплив Велеса на це місце. До речі, якби обирати місце для головної ялинки України довелося мені, я б, не вагаючись, поставила її на Контрактовій площі й попросила для країни багатства і благополуччя.
А коли вже долю ялинки вирішили без відьомських порад, то усі таланти магічні варто спрямувати собі на користь. Оновлена сонцестоянням природа прихильно відповідатиме на спроби передбачити майбутнє, чиїм би воно не було. Дні до 19 січня сприятливі для таких питань.
-До 14 січня, у святі вечори, ворожити можна абсолютно всім. З 14 до 18 – страшні вечори, ворожити можна тільки посвяченим в магічні науки особам. Ніч з 18 на 19 січня – головний час різдвяних ворожінь. Судячи з методів вгадати долю, які дісталися нам у спадок від старших поколінь, дівчат цікавило всього два питання: хто першою вийде заміж і який врожай принесе наступний рік. У нас бажань куди більше, і, вірте або ні, більшість із них збуваються. Не брехатиму, що всі, але більшість – так. Навіть свого чоловіка я наворожила собі саме на хрещенські святки. Його ім’я випало мені шість разів! Тому магія в моєму розумінні – явище побутове. Бачу в ній маловивчену науку, тісно пов’язану з психологією. А результат ворожінь – це сокровенне, що сховано у глибинах самого себе, потрібно тільки вміти діставати інформацію, адже правду скаже не туфелька, не свічка. Вони – провідники таємниці, що криється в нас, тільки й усього…
***
Ворожіння на книжці
Будь-яка книга відкривається навмання. Хтось із присутніх називає номер сторінки та номер рядка (зверху або знизу). Пророкування стосується того, хто назвав сторінку-рядок. Речення треба читати до крапки. Попередній рядок до передбачення не має жодного значення. Процес повторюється тричі. Усі три «пророцтва» нотуються на папері, після чого вголос зачитуються як одна історія, і всі разом намагаються зрозуміти, що б це означало.
Ворожіння на плаваючій свічці
Потрібні: велика миска з водою, папір, ножиці, ручка, столова ложка, горіхова шкаралупа, маленька свічка (іменинна).
На тонких продовгуватих смужках паперу напишіть свої бажання або імена потенційних женихів. Складіть папірці навпіл, прикріпіть їх на бортиках миски, що на три чверті наповнена водою. Папірці краями не повинні торкатися води. Точно в центрі акуратно поставте «кораблик» – половинку грецького горіха із запаленою свічкою. Проведіть довкола «кораблика» три кола ложкою проти годинникової стрілки. Шкаралупка повинна допливти до одного з папірців і підпалити його. Загасіть вогонь у воді та прочитайте, що чекає вас у наступному році. Не слід допомагати «кораблику» рухатися, дмухати на нього, підштовхувати. Бажання не здійсниться.
Коментарі