Червоне сонце сходить на Волині
Вмиваючись сльозами матерів
І сивих вдів тридцятирічних
З дитячим плачем і підлітків в селі
Його привезли з Донбасу на щиті
А вже сьогодні Ваню, Колю, Стьопу
З мого ж села, мого містечка
А хто то далі, боже мій!
Невже той Ангел помилився
Чи може за 10 років, таки втомився?
І що ви скажете держ щурі?
Що ви в броні,каліки-може?
А морда червона, ширше плеч
І мерседес- Нульовий.
Ідіть подивіться, скільки лежить
І скільки калік без рук і без ніг.
В шпиталях,
В містах і селах нашої Волині!
Чого сидиш ти сука в кабінеті?
Чого в окопі рядом не лежиш?
Мій АГС і АКС - червоний
Не від іржі, від помсти, від стрільби
Будь прокляті, всі окупанти
Чечени,буряти,якути,татари,удмурти
І яничари - свої !
Вони там гризлись в терикони
Болото, граніт і пісок
Бійці там держать оборону
і кожен третій Поліщук
І путін не пройде ні кроку
Їй руські суки не пройдуть ні кроку
Хіба що по моїм кісткам,
Сказав вже сивий Поліщук
Вклонився Богу і зарядив АК
Та показав останній цинк- набоїв.
А чорножопі лізуть, як вовки
Почувши кров і здобич на світанку
Ти легендарний воїн Поліщук
Із Світязя і Ратного,Ковеля і Рівне
Але рус вовки увагу не звертають
Ні на своїх 200, 300
І лізуть падли, лізуть як щурі ...
Хто з вас чинуші знає,
Як провожають дітей на війну
Не на параді, не на телекартинку
Тихо хтось плаче, дітей прихиляє
І сивий афганець і сивий полковник
Втрачаючи сльози стоять в стороні .
Хтось повернеться, когось привезуть
І тихо і мовчки в могилу вкладуть
І без оркестру, помер бідолаха
Помер в бліндажі, а не від кулі загинув, І Не медалі, не ордена. І не підтримки
держави!
А в нього а ж троє дітей школярів!
Де вона правда?
І де ти Господь?
Щоб держ щурів загнав у окопи
Під Харків, Ізюм, Херсон і Бахмут.
О боже мій!
І що твориться в нашій Україні???
Якщо переселенка, отакинна баба
Вся в золоті, намисті і тату
І глянець аж тріщить
Кричить у Львові, - воюйте самі,
Це вам потрібен наш Донбас!
О боже мій кого зростили і пригріли
І нині платимо з повна
І де ви шахтарі з Донбасу!
Чому не боронете своєї землі?
Чому повтікали на Захід в Європу
В росію і сеператистами стали???
Батьки же ваші з Волині, Полтави,
Черкас, Запоріжжя ...
в окопах бійців нехватає,
А бари і клуби і зали тріщать!!!
І всі онкохворі, сердечники то-що
І вісків, коньяк і горілка
Дівчата і баби, на лавках лежать
А хлопці воюють і захищають
І Київ і Харків, Донбас і Херсон
і вірять, що перемогу зустрінуть в Одесі, в Криму
Колись знову сонце зійде над Волинью
В калиновім цвіті, бузка і багна
І ми відродимось і підростемо
І діти і внуки одінуть “бушлати”
І хай буде помста, червона й жорстока
За пролиті сльози, за знищені села й міста
За їхні ракети і міни й снаряди
За смерті дітей, юнаків і дівчат
Щоб кожен москаль,
яничар і бурят
Знали і бачили
Свій кінець в Україні.