В Україні почали діяти аграрні розписки

Аграрні розписки є не що інше, як кредитування аграрного виробника під заставу майбутнього урожаю. Історія аграрних розписок розпочалася в Бразилії. Саме таким чином в цій південноамериканській державі вирішили підтримувати дрібного сільськогосподарського товаровиробника. Нині аграрні розписки прийшли в Україну і були започатковані в Полтавській області. Зараз вони успішно поширюються по всій Україні. Нещодавно у Володимир-Волинській районній держадміністрації відбувся семінар для працівників агропромислового сектору, на який були запрошені сільськогосподарські підприємці та фермери. Перед присутніми виступив Сергій Мазурик, представник проекту «Аграрні розписки в Україні». Він повідомив, що у країні вже видано 271 розписку. Інструмент розписок прописує чіткі правила. Основна вимога до користувача кредитом – бути виробником сільськогосподарського товару і мати оформлення права власності на земельну ділянку. Земля не виступає предметом застави. Аграрні розписки передбачають і страхування на добровільній засаді.
Також виступаючий звернув увагу на переваги аграрних розписок. Найбільша перевага – це гнучкість. Агровиробник може вибрати, яка форма розрахунків є для нього зручніша: товарна чи фінансова. Саме в цьому перевага аграрної розписки над банківським кредитом. У кредит можна взяти техніку. Також аграрна розписка не передбачає сплати відсоткової ставки. Кінцева вартість для товаровиробника буде залежати від тих умов, які узгодять сторони. Очікується, що вартість кредитування за аграрною розпискою буде нижчою, ніж класичний банківський кредит.
Здається, все просто і зрозуміло. Та й перспективи вимальовуються непогані. І все ж цікаво, що про аграрні розписки думають наші місцеві сільськогосподарські підприємці. Ми поцікавилися думкою окремих з них.
Федір Ляснік, директор ТзОВ «Луга»: «Аграрні розписки – це фактично те ж саме кредитування, але простіше і зручніше. Є можливість виходу на нові ринки та нових клієнтів. Також з’являється можливість збільшення заставного капіталу за рахунок майбутнього врожаю. Але є моменти, над якими слід задуматися. Вимоги щодо розрахунків дещо строгіші, ніж у звичайному кредитуванні».
Павло Карпюк, очільник фермерського господарства «Карпо-Агро»: «Взагалі ідея непогана, і я особисто ставлюсь до неї позитивно. Кредитування простіше і гнучкіше. Але питання в тому, що у нас в області аграрні розписки ще не працюють, лише поки що ведуться перемовини. Як насправді запрацює механізм аграрних розписок, покаже практика в майбутньому».
Руслан Кротач, керівник ТОВ «Руслан-Агро»: «На мою думку, краще володіти власними коштами, ніж мати справу з кредитами. Я особисто цього не практикую. Краще вкласти кошти в землю, і вона віддасть сторицею. Але це моя власна позиція».
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі