Українці, яких війна застала за кордоном, долучаються до волонтерського руху на підтримку Збройних сил країни, допомагають евакуйованим із гарячих точок, підтримують одне одного. Щоб війна з Росією закінчилася перемогою України, люди не шкодують своїх статків, часу й сил, роблять, що вміють і можуть, кожен на своєму місці.
Хочу розповісти про наших земляків із Володимира, які, тривалий час проживаючи за кордоном, вболівають за свою Батьківщину з далекого Мадриду.
Українка Олена Ф. уже майже 20 років мешкає в Іспанії в місті Мадриді. Своїми враженнями від початку війни вона поділилася по телефону.
«Коли почалася війна, я була на роботі. Мені зателефонувала знайома, запитала, чи в моїх рідних у Володимирі все добре? Я відповіла, що так, я вчора з ними спілкувалася. А вона мені каже (сама з Харкова): «Ти знаєш, що в нас сьогодні бомбили і почалася війна? Руські наступають». Я до неї: «Що ти таке кажеш?» А вона: «Мені діти дзвонили…»
Цього ж дня люди почали масово збирати допомогу. Дуже багато іспанців різного віку згуртувалися. У школи, інші місця стали зносити медикаменти, продукти. Приносили одяг літній, але більше зимовий, теплий мішками. Діти зносили дуже багато. Були заповнені спортзали сумками та мішками з речами.
Я вирішила піти по аптеках, запитала, що більше потрібно з медикаментів. Частину купувала, і мені робили знижки, частину дівчата давали безкоштовно.
В одній із аптек зустріла жінку, іспанку, яка почула мій діалог із фармацевтом і питає: «Ти з України?». Я кажу: «Так». Поцікавилась, чи ми збираємо допомогу для України, попросила мій номер телефону та запропонувала свою поміч. Після цього в нас склалися дружні відносини, ми з нею майже щодня спілкуємося уже більше місяця. Звати її синьйора Алісія, їй більше 80 років. Коли я приходжу до неї забирати речі, вона обов’язково запалює свічку і ми молимося за те, щоб якнайшвидше все закінчилося Перемогою України.
Мені допомагають збирати допомогу наші земляки. От зараз привезла медикаменти Надя (вона з Червонограда), дуже допомагає Маша із Нової Каховки, у неї там родина залишилась. Лариса Шляпа хоч і розмовляє російською, але душею вона – Українка. Галина Лотос зі Львова допомагає збирати медикаменти. Ще дуже підтримують сусіди-іспанці: так само приносили дитячі речі, гроші, щоб придбати найнеобхідніше. Я турнікети для військових за ці кошти купувала».
Також мені пощастило поспілкуватися з володимирчанином Олександром Ф., який розповів свою історію.
«Із першого дня війни я активно почав займатися волонтерською діяльністю. Мені зараз навіть важко сказати, скільки в Мадриді є різних волонтерських організацій. Серед моїх знайомих, напевно, немає тих, хто зараз не волонтер. Незважаючи на те, що кожен має роботу, сім’ю, якісь власні справи, усі знаходять час, щоб допомогти чим можуть.
Я почав із того, що став заходити в аптеки і питати, чи можуть вони чимось допомогти Україні. Ніколи не думав, що це буде так важко, тому що коли ти говориш про це, сльози навертаються на очі. Я був дуже радий та приємно здивований, коли кожна аптека, куди заходив, допомагала. Декілька ящиків медикаментів, памперсів та засобів гігієни були відправлені у Володимир (навіть бачив фото у ваших постах).
Згодом долучився до асоціації, яку організував мій товариш. Він із першого дня звернувся до посольства України в Королівстві Іспанія, із їхньою допомогою заручився підтримкою Comunidad de Madrid (влада Мадриду). І спільними зусиллями було виконано величезний обсяг роботи. На сьогодні вже відправлено близько 100 фур 20-тонників із гуманітарною допомогою у різні точки нашої країни. Також Уряд Іспанії посприяв з організацією залізничного перевезення допомоги, було відправлено 22 вагони.
Узагалі іспанці дуже підтримують нас, допомагають усім необхідним, постійно цікавляться, як справи у наших родичів, що залишились в Україні, надають житло переселенцям…»
Працює Олександр в «Unidos con Ucrania». Це волонтерська організація, що підтримує людей, які постраждали внаслідок війни та гуманітарної кризи в Україні.
Документальним оформленням усіх гуманітарних вантажів до України займається Роман Зайцев за сприяння посольства України в Іспанії.
У цей складний час ми повинні бути разом. Ми – українці, не залежно від того, де проживаємо, куди нас закинула доля. Ми повинні об’єднатися. У нас – війна, в якій ми обов’язково переможемо.
За даними ООН, щонайменше 10 мільйонів українців у зв’язку з російською агресією були змушені залишити свої домівки.
Сергій Радкевич
Коментарі