Учасник №27. Вячеслав Трохимович Цибах, завідувач терапевтичного відділення №2 КП «Володимир-Волинське ТМО»

«Лікар повинен віддаватися своїй професії повністю»

Ще недавно Вячеслав Трохимович Цибах очолював Устилузьку міську лікарню, нині він завідує терапевтичним відділенням №2 Володимир-Волинського ТМО і, як і раніше, користується високим авторитетом як справжній професіонал своєї справи.

Вячеслава Трохимовича добре знають не тільки в Устилузі, а й у всьому районі. Його професіоналізм і дбайливі руки багато разів підіймали з лікарняних ліжок людей, яких направляли саме в Устилузьку лікарню. Усі пацієнти згадують лікаря з вдячністю і теплотою. Людина активна, енергійна, Вячеслав Цибах уже багато років поспіль у депутатському корпусі Устилузької міської ради, і на минулих виборах йому довірили виборці право захищати та відстоювати їхні інтереси.  
Народився Вячеслав Цибах 3 квітня 1958 року в селі Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині в селянській родині. Серед мальовничої природи Поділля пройшло його дитинство. У рідному селі 1975 року закінчив школу і за порадою батька, ветерана ІІ Світової війни, який зазнав контузії і поранення, обрав професію лікаря. Того ж року Вячеслав став студентом Вінницького медичного інституту. Після закінчення вишу в 1981 році молодий спеціаліст отримав направлення на Волинь у село Березовичі Володимир-Волинського району. Інтернатуру проходив у Луцькій обласній лікарні, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лідією Степанівною, провізором за фахом. Разом за пропозицією головного лікаря Володимир-Волинської центральної лікарні переїхали до Устилуга. На ті часи в місті діяла дільнична лікарня з трьома відділеннями: терапевтичним (63 ліжка), неврологічним (30) та дитячим (5). Також до складу лікарні входила амбулаторія та фізкабінет. Спочатку Вячеслав Трохимович працював в амбулаторії.. Згодом йому довірили очолити колектив медзакладу.
- До 1988 року лікарня мала статус дільничної, - пригадує лікар, - З  ініціативи заступника головного лікаря Василя Матвійчука організували створення при медичному закладі пункту швидкої  допомоги. Задля цього заклад перейменували на Устилузьку міську лікарню, яка  підпорядковувалась Володимир-Волинській ЦРЛ, фінансувалася з районного бюджету. Із жовтня 2019 року наш медичний заклад став терапевтичним відділенням №2 Володимир-Волинського ТМО. Ми підпорядковані  і  ТМО,  і міській раді. Відділення розраховане на 20 ліжок. До нас направляють на лікування хворих із ТМО, з амбулаторій ЦПДМ. У зв’язку з карантином ми призупинили діяльність фізкабінету і поки що не бачимо перспективи його відновлення. 
Вячеслав Трохимович ніколи не жалкував, що обрав професію лікаря, хоч майже все своє життя мав справу з людськими стражданнями і найважчими моментами вважає ті, коли не зміг врятувати життя. В Устилузі кажуть, що лікарня стала для пана Вячеслава другою домівкою. Він не зважає на свій час, відпустку і поспішає до хворих у будь-який час доби, якщо це дуже потрібно.
- Я вважаю, що лікар повинен віддаватися своїй професії повністю, - каже Вячеслав Трохимович. – Люди чекають допомоги, значить, потрібно допомогти. Ідеться про здоров’я та життя людини. Сьогодні реформа кардинально змінила діяльність медичних закладів. Якщо раніше мешканці Устилуга могли у будь-яку хвилину при потребі звернутися до лікарні, то тепер вони повинні відвідати сімейного лікаря, який видасть електронне направлення до спеціаліста чи в стаціонар. Велика завантаженість і велика відповідальність лягла на плечі терапевтів, яких перепрофілювали на сімейних лікарів. Очевидні певні прорахунки, і це помітили ми, лікарі, і наші пацієнти. Немає сумніву в тому, що в медичних навчальних закладах мають готувати сімейних лікарів, і у вишах уже ввели ці спеціальності. 
Нині Устилузьке терапевтичне відділення №2 надає лікувальні послуги тільки за направленням сімейних лікарів, лікарів-консультантів та зприймального відділення. Швидка доставляє хворих у приймальне відділення ТМО, а безпосередньо до Устилузького відділення можна звернутися тільки в позаробочий час, наприклад, у вихідні дні, і лише в особливо важкому випадку. 
У супроводі Вячеслава Трохимовича ми зробили невеликий екскурс територією відділення. Замріялись на сонці яскраві квіти. Тихо шелестять могутні дерева. Усе, що нас оточує, дихає життям, а тому не дивно, що завідувач відділення так любить заклад, яким керує.
- Моє найбільше захоплення – це парна баня. Намагаюся  при першій можливості хоч раз на тиждень зробити для себе таке задоволення. До речі, це найкращий метод очищення та оздоровлення організму. На другому місці – книги. Дуже люблю читати, перевагу надаю історії України, яку ми, на жаль, ще погано знаємо - ділиться Вячеслав Цибах.
У Вячеслава Трохимовича хороша дружна родина. Разом із дружиною виховали двох дітей – сина Андрія і доньку Анну, тішаться трьома онуками. 
Життя перемагає, і це найбільша нагорода для лікаря, який цій перемозі присвятив своє життя.
Антоніна Булавіна, м. Устилуг, Володимир-Волинський район