У Житанях завжди душу зігріває аура теплоти

На перший погляд Житані – звичайне волинське село. Немає тут нічого особливого. Тягнуться довгими вулицями сільські забудови, не схожі між собою, але всі в кучерявих садках, біля кожної – квітники. У когось пишніші, в когось скромніші. Та все ж, потрапивши до Житанів, відчуваєш благодатну ауру теплоти. Здається, ти опинився в іншому вимірі. Але ця аура не з космосу. Вона створена самими мешканцями села.
Передусім у Житанях дуже цінують порядок. Занедбаних будівель, захаращених місць тут практично немає. Смітник знаходиться на віддаленій околиці села. По-друге, житанці – надзвичайно привітні й гостинні. Тут для гостей стіл накриють з такою щедрістю, що запам’ятається назавжди.
А між тим село пережило нелегку історію, яка корінням сягає в сиву давнину. Згідно з переказами, населений пункт належав князям Лотхінським. Тут знаходилися комори, в яких зберігалося жито. Звідси і пішла назва – Житані. В ще давніші часи, як свідчать літописи, на території села стояло монголо-татарське військо, яке намагалося облогою взяти Володимир-Волинський. Довгий час селяни під час виконання господарських робіт знаходили на полях та городах поржавілі залишки мечів, щитів, наконечники стріл. Великою трагедією для села став польсько-український конфлікт, який забрав життя багатьох мешканців.
Сьогодні Житані газифіковані й асфальтовані. Ще за часів радянської влади керівництво місцевого колгоспу заасфальтувало тут вулиці. На жаль, не може похвалитися село сучасним будинком культури. Тут діє клуб, який розміщений в селянській хаті. Її господарів, за спогадами старожилів, вивезли до Сибіру. Однак в селі процвітає художня самодіяльність, багато талановитих співочих людей. Свого часу до рідного села повернувся самодіяльний поет і композитор Сергій Юхно. Саме він відродив у Житанях художню самодіяльність, а також організував гурток церковного співу. Діють в селі торгові точки.
Візитною карткою населеного пункту можна вважати невелике озерце, яке знаходиться над дорогою, що веде до центральної траси. Це не тільки місце відпочинку та рибальства. Лебеді, які плавають по озеру, створюють атмосферу вічної гармонії людини і природи.
Навкруги Житанів, куди не глянь, вражає чудовий краєвид. Село розташоване на пагорбах. Під високим пагорбом, що на заході, синіє тихоплинна Луга. Саме тут стоїть старовинна церква, яку видно здалеку. Навкруг храму спочивають у вічному сні цілі покоління жителів Житанів. Серед них – герой АТО Василь Спасьонов. Але благодатна аура відчувається навіть тут, де оселився вічний смуток.
Життя іде вперед. Народжуються нові люди. Сьогодні, за попередніми даними, в Житанях проживає близько 250 людей. Для невеликого села це досить високий показник. Дай Боже, щоб життя у Житанях тривало вічно. Завітайте в це гарне село. І навіть якщо ви не знайдете тут чогось надто цікавого, неодмінно відчуєте ауру теплоти.
Цього року Житані разом з селами Хмелівківської сільської ради увійшли до складу Зимнівської ОТГ.
Антоніна Булавіна, с. Житані, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі