Володимирська громада 8 січня попрощалася одразу із двома загиблими військовослужбовцями Олександром Семенюком та Валерієм Сілаєвим.
Громада в глибокій скорботі схилила голови перед мужністю 31-річного Олександра Семенюка та 32-річного Валерія Сілаєва, чиї життя забрала війна, повідомили у міськраді.
Олександр Семенюк зустрів свій останній бій 4 січня 2026 року на Куп’янському напрямку. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, боронячи нашу свободу. Його смерть – це болюча втрата для родини: без люблячого батька залишилося двоє синів, одному з яких виповнилося лише кілька місяців. Овдовіла дружина та матір, яка приїхала з Рівненщини, звідки родом був Олександр.
Разом із небесним воїном Олександром громада проводила в останню земну дорогу і Валерія Сілаєва. Майже рік, із січня минулого року, серця сестер боліли від невідомості, поки брат вважався зниклим безвісти. І ось нарешті, він повернувся додому, але, на жаль, «На щиті». Валерій до останнього залишався вірним Україні, виконуючи свій обов’язок із захисту держави.
Попрощатися із двома мужніми Захисниками та підтримати рідних у важку хвилину до Храму святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії прийшли близькі, знайомі, побратими, від міської ради прибули очільник громади Ігор Пальонка та його перший заступник Ярослав Матвійчук, друзі, колеги, знайомі та усі хто їх знав, любив і поважав.
Після відспівування воїнів у церкві, похоронний кортеж зробив зупинку біля будинку, де проживав Олександр Семенюк, та вирушив на Федорівське кладовища. Там, поруч зі своїми побратимами, Захисники віднайшли вічний спочинок.
Редакція "Місто вечірнє" висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих захисників.
Коментарі