У травні: підрізаємо виноград, прикрашаємо квітник, садимо овочі

Публікації

Травень – останній і найтепліший місяць весни – є особливо гарячою порою для овочівників. Уже на городі є зелена цибуля, редиска, салат, кріп, щавель. Продовжують рости і розвиватися рослини у теплицях, парниках та в утепленому ґрунті. Настав час для пізньовесняної сівби і садіння у відкритий ґрунт теплолюбних овочевих культур: квасолі, огірків, динь, кавунів, патисонів, гарбузів, пізньостиглих сортів картоплі. А також для висаджування розсади помідорів, перцю, баклажанів, білоголової капусти середньопізніх та пізньостиглих сортів. Можна також вдруге висівати ранні зелені рослини та коренеплоди, салат, шпинат і редиску.
А у саду зараз – справжня краса. Тепле сонце розбудило метеликів і жуків. Зазеленіли діброви, вкрилися біло-рожевим цвітом сади. Незрівнянно пахнуть квіти. Саме час у відкритий ґрунт висівати теплолюбні однорічники: чорнобривці, настурцію, бальзамін. Наприкінці травня треба висіяти насіння дворічних рослин: гвоздики, мальви, маргариток, віоли, дзвоників, незабудки тощо.
Щоб виноград дав багато плодів, підв’яжіть його «сухо» і «зелено»
З початком сокоруху і набуханням вічок треба робити «сухе» підв’язування виноградної лози. Саме зараз вони найбільш гнучкі, а отже, зменшується ймовірність їхнього пошкодження при згинанні. Та слід це робити, дотримуючись певного порядку. На кущах віялової форми спочатку закріпіть до першого дроту шпалери рукави з нахилом праворуч і ліворуч, тобто у такому положенні, у якому вони були під схованкою взимку. Кут нахилу рукавів – 35-40 градусів. Піднімати їх під більшим кутом аж до вертикального положення не рекомендується. Плодові лози приєднують до першого і другого дроту горизонтально, рівномірно по всій площі шпалери. плодові лози підсиленої ланки підв’язують на другий дріт і вище з обов’язковим нахилом горизонтально вздовж дроту, а верхівку лози закріплюють з нахилом вниз. Підв’язувати треба нещільно, бо рукави і лоза за вегетацією потовщуються і можуть виникнути кільцеві перетяжки. Для підв’язування використовують різні матеріали (шпагат, вологу рогожу тощо), але найкраще підходять смужки бавовняної тканини.
«Сухе» підв’язування роблять один раз на рік – навесні, а «зелене» - протягом усього періоду вегетації в міру приросту лози. Мета його – рівномірне розміщення зелених пагонів на шпалері для кращого освітлення і провітрювання, захист від поломок вітром або під дією маси врожаю. Перше «зелене» підв’язування виконують, коли пагони досягнуть у довжину 30-60см і переростуть другий дріт шпалери. Буває це, як правило, перед цвітінням.
Найважливішим же агротехнічним заходом по догляду за виноградом є виламування зайвих зелених пагонів. Запізнюватися з цією роботою не слід, бо зайві пагони заберуть багато поживних речовин, та й пошкодження після виламування перерослої лози будуть більшими. Найкращий термін для цього кінець травня – початок червня. На молодих кущах виламують усі пагони, які за своїм розташуванням зайві при створенні певної форми куща. На плодоносних кущах виконують цю операцію, щоб створити оптимальне навантаження добре розвинутими плодоносними і безплідними пагонами, яке забезпечує високий цьогорічний урожай і нормальне закладання врожаю наступного року.
Виламувати зайві зелені пагони треба на кущах всіх, без винятку, сортів. Для винних необхідно залишати на один погонний метр шпалери 30-35, для столових – 20-25 пагонів.
Вбережемо іриси від бактеріозу
У травні починають цвісти «улюбленці райдуги» – іриси. Часто буває, що їхні стрілки засихають, не розкрившись. Це означає, що у рослини не вистачило сили розкрити квітки. Якщо не вжити ніяких заходів, наступного року цей кущ взагалі не зацвіте. Найкраще його поділити на декілька частин, які слід розсадити у різних куточках саду. Під кожен кущик треба взяти свіжу поживну землю. Іриси необхідно утримувати в чистому від бур’янів стані. Найбільше їм шкодять пирій, мокрець, хвощ. Найнебезпечнішим захворюванням ірисів є бактеріоз, або м’яка гниль кореневища. Перші симптоми хвороби з’являються на листках, які підсихають і буріють, починаючи з країв. Після цього в основі листя з’являється гниль, яка швидко переходить на коріння, провокуючи його загнивання. При виявленні перших ознак необхідно гострим чистим ножем вирізати уражені ділянки.
За посушливої весни треба часто розпушувати землю навколо цибулинних, щедро їх поливати, до повного зволоження грудки землі, де міститься їхнє коріння. При прополці слід бути дуже уважними, адже їхня коренева система знаходиться дуже близько від поверхні ґрунту.
Обираючи місце для посадки ірисів, слід надати перевагу відкритим сонячним ділянкам, які захищені від вітру. Потрібно зазначити, що іриси не переносять перезволоження. Найкращим ґрунтом для них є легкий суглинок. Якщо ж він недостатньо легкий, то покращити ситуацію може суміш річного піску і некислого торфу. Висаджувати іриси слід на таку глибину, щоб після підливу спинка кореневища знаходилася трохи вище рівня грядки. Найкраще брати рослини, кореневища яких досягли 2-3см у діаметрі, довжиною до 6см, при посадці листя вкорочують на третину довжини, коріння підрізають, залишаючи 7-10см.
Як зібрати 2-3 врожаї перцю за сезон
Перець – одна з найважливіших культур, яка щодо біологічного впливу на організм людини не має рівних серед інших овочів. За вмістом вітаміну С солодкий перець прирівнюється до смородини, а за вмістом вітаміну А – до моркви. У його плодах є також вітаміни Р, Е, В1, В2, РР, калій, залізо тощо. Крім того, під час термічної обробки, на відміну від інших культур, перець солодкий втрачає поживні якості і вітаміни тільки на 25-30 відсотків.
Ділянка під перець має бути добре освітлена. Хороші попередники – бобові, коренеплоди, цибуля, капуста. Не саджайте перець після перцю, помідорів, картоплі раніше ніж через три роки, оскільки у них багато спільних хвороб.
Основою хорошого врожаю є добре розвинена розсада. Досвідчені городники радять рецепт: намочене насіння висіваємо у ящики на початку березня. Ґрунтосуміш готуємо самостійно, для цього беремо городню землю, перегній і пісок у співвідношенні 2:2:1. Після появи сходів слабкі рослини видаліть. У кімнатних умовах розсада ростиме близько місяця, а потім помістіть її у прохолодніше приміщення. Із середини квітня, пропікірувавши, висаджуйте у парник чи теплицю. Найкращий врожай слід очікувати з рослин, які були висаджені з 25 травня до 1 червня.
При посадці у кожну лунку насипайте півлітрову банку перегною і вливайте по літру води. У процесі росту поливайте, підживлюйте перець, стежте, щоб ділянка була чистою від бур’янів, а ґрунт – завжди пухким.
За такої технології за сезон можна зібрати два, а то й три врожаї перцю.
Народ каже…
PПеред дощем квіти дуже пахнуть.
PНизький туман, що з’являється після заходу сонця або швидко зникає, – до нестійкої погоди.
PЯкщо пізно ввечері або вночі утворився туман, заморозків не буде.
PНавесні багато хрущів – влітку чекай посухи і доброго врожаю на просо.
PНа місяць молодик гарбузи і квасолю не садіть.
PЯкщо у травні дощ – буде хороший врожай жита.
PТравень холодний – рік хлібородний.
Чому не цвітуть півонії?
Півонії трав’янисті користуються незмінною любов’ю і популярністю у різних народів світу вже не одне століття. Великі, різноманітні за формою та кольором ароматні шапки квітів, які до тогож цвітуть насичено і тривалий час – з квітня і до середини липня. Півонії відрізняються довголіттям, високою холодостійкістю і витривалістю до спеки. Однак при усій невибагливості ця культура досить вразлива. Розглянемо декілька причин, через які півонії, що прикрашали вашу клумбу, раптом засохли і перестали цвісти.
PСтарі кущі. Більшість дикоростучих видів і сорти, отримані на їхній основі, особливо молочно-квіткової півонії, при хорошому догляді можуть рости і щедро цвісти 25 і навіть 50 років. А от граничний термін ефективного вирощування такого виду як півонія лікарська, його сортів і міжвидових гібридів – не більше 10-12 років.
PНевдалий вибір місця посадки. Півонії – рослини світлолюбиві, їм потрібні простір і сонце. Велика помилка висаджувати цю рослину безпосередньо у кореневій зоні дерев і крупних кущів. Особливо невдалий вибір – близьке сусідство з березою, дубом, каштаном, грецьким горіхом, бузком, які мають міцну і дуже розвинену кореневу систему та дуже висушують ґрунт довкола себе. Також надто сухо півоніям на відстані менше метра від стіни будинку.
PНадто глибока або поверхнева посадка. Оптимальною вважається посадка, коли верхні бруньки кореневої шийки заглиблені не більше ніж на 3-5см (на тяжких і суглинистих ґрунтах), а на легких і супіщаних – на 5-7см від поверхні землі.
PНесвоєчасна посадка півонії або посадка занадто крупним поділом. Запам’ятайте, що викопувати і ділити півонії слід тільки наприкінці літа і на початку осені (друга половина серпня – вересень), тобто до того, як кореневище почне обростати дрібними білими корінчиками.
PНестача води. Підливати півонії слід рясно і на всю глибину залягання коренів, щотижня виливаючи під кожен кущ по 2-3 відра води. Особливо це важливо у періоди активного весняного росту і бутонізації, а також у другій половині літа.
PНедостатнє живлення. Щоб забезпечити рослину на тривалий термін поживними речовинами, посадкові ями готують великими, глибиною 50-60см, засипають добре окультуреним ґрунтом і щедро заправляють мінеральними добривами та органікою.
Словничок садівника
Пальмета – крона плодового дерева, у якій попарно і поярусно розміщені скелетні гілки, що нагадують листок пальми.
Парадизки – загальна назва карликових вегетативних підщеп для яблуні.
Партенокарпія – здатність деяких плодових та інших рослин утворювати плоди без насіння або з порожнім насінням без запліднення внаслідок розростання квітколожа.
Парусність крони – величина надземної частини дерева, її форма, здатність приймати на себе або пропускати обтіканням (в округлих крон) силу вітру. Чим плоскіша вертикальна крона, тим більша у неї парусність, а отже, більша потреба у шпалері або інших опорах.
Пікірування – пересадка підщеп у стані сім’ядолей або 2-3 листочків «під кілочок» (пікет) з метою прищипування корінчика та викликання розгалуження.
Пінцирування – прищипування верхівкової частини пагона з метою зупинення його в рості та посилення розгалуження.
Сторінку підготувала Тетяна Корнійчук

Розділ новин: 

Коментарі