У Новосілках дух минувшини яскраво переплітається із сучасністю

Новосілки – село, яке знаходиться за 5км від Володимира-Волинського і входить до складу Зарічанської сільської ради. Назва населеного пункту говорить сама за себе і тлумачиться як «новозбудоване село». Села з подібними назвами зустрічаються по всій Україні, але їхнє, як вважають самі новосілківці, – особливе, бо тут відчувається дух минувшини волинського краю. Перша згадка про населений пункт датується початком ХІХ ст. У минулому Новосілки входили до складу Володимирського повіту і підпорядковувалися Хотячівській волості. Наприкінці ХІХ ст. в селі було 40 дворів і проживало 432 жителі. На південно-західній околиці знаходився колись давній курганний могильник Х-ХІІІ ст., який займав площу три гектари. Під час розкопок, які провів на території могильника в 1902 році дослідник історичних пам’яток доктор Владислав Олехнович, дослідивши 58 курганів епохи неоліту, було знайдено інгумаційні поховання у зрубах, характерні для давньоруських дружинників. Біля кістяків лежали залізні ножі, бронзові та срібні сережки волинського типу, персні, пряжки та посуд. Ці знахідки свідчили про стале перебування дружинників на поселеннях поруч із древнім градом Володимиром. А найвизначнішою спорудою Нововосілок є зведена на узвишші старовинна мурована Петропавлівська церква, яка належить до визначних пам’яток архітектури національного значення й перебуває під охороною держави. Збудована вона 1783 року при матеріальній підтримці відомого київського і брацлавського воєводи Адама Киселя. Церква мала в ті часи оборонний характер і належала до мало поширеного на Волині типу хрестоподібних споруд з однією баштою на фасаді. Згодом загальний вигляд споруди дещо змінився – добудували дзвіницю. Настоятелем храму, який нині належить до Київського патріархату, є отець Степан Сак. Кількість прихожан – близько 250 осіб. Неподалік від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Новосілки», створений в 1993 році за рішенням обласної ради, з метою збереження унікального лісового масиву. Територія заказника, площею близько 400 гектарів, належить до Устилузького лісництва. Ростуть тут переважно дуби і липи з домішкою грабів. Деякі з них сягають 60-річного віку. Підлісок складають чагарники лісового горіха та ягідників. Серед трав багато лікарських рослин.
На сьогодні в Новосілках налічується 190 дворів (8 – нових, після 1991р.), у яких проживає 590 жителів. У селі функціонують: початкова школа, цього року навчається 37 дітей (директор Лариса Павловська), клуб, яким завідує чудовий організатор Лариса Савюк, фельдшерсько-акушерський пункт і три торгівельні заклади. Село газифіковане, але з ґрунтовим покриттям поки що у незадовільному стані, хоча керівництво сільради і самі новосілківці роблять все для того, щоб їхнє село стало гарним і квітучим. Як жителі кожного населеного пункту, вони прагнуть гордитися своїм спільним домом. За інформацією голови громади Ігоря Пальонки, останніми роками за кошти сільського бюджету в Новосілках здійснена реконструкція водогону на території колишнього радгоспу, майже у всьому селі, крім двох провулків, встановлено вуличне освітлення, замінюються вікна і двері ФАПу, оновлюється школа і розпочато ремонт центральної дороги, яка нині є найгострішою проблемою для селян. Минулого року на місці, де колись росли чагарники, з ініціативи депутата сільради Михайла Шостака від партії «УКРОП» і за фінансової підтримки благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» в селі облаштували відпочинковий комплекс: футбольне поле, волейбольний та ігровий майданчики, де із задоволенням проводять вільний час і дорослі, і діти, й молодь. Людям набридло спостерігати за тим, як руйнується село, а найкращі його жителі їдуть за кордон, тому й підтримали ідею свого депутата, вирішили згуртуватися і зробити корисну справу. Гуртом корчували чагарники, готували місце для відпочинкового комплексу, колективно писали проект. А коли все було зроблено, організували свято, під час якого із задоволенням слухали виступ своєї землячки студентки Люблінського музичного училища Марії Кравчук, яка після закінчення загальноосвітньої школи та музичної, крім фортепіано, освоїла ще й саксофон і разом із батьком музикантом-саксофоністом радувала односельців грою на цьому інструменті. Та яким би гарним не було село чи місто, найбільшою окрасою його, звичайно ж, є люди. З повагою і гордістю відгукуються новосілківці про найстаршу свою землячку Арину Панкову, відому колись на весь район телятницю, яка все своє життя пропрацювала на фермі, Ганну Огороднічук та багатьох інших. Багато років є в Новосілках і свій фольклорний гурт «Калина», який радує слухачів українськими народними й сучасними піснями не лише на сцені, а й співає в церковному хорі. Душею цього колективу, за словами його керівника Лариси Савюк, є Галина Манюк.
Щирими оплесками вітали виступ гурту «Калина» земляки та гості й під час цьогорічного святкування Дня села, який новосілківці відзначали в іменини покровителів свого храму Петра і Павла 12 липня. Як розповідає Лариса Анатоліївна – ідейний натхненник і організатор свята, незважаючи на сильний дощ, серед присутніх панувала радісна й урочиста атмосфера. Люди із задоволенням слухали виступи учасників художньої самодіяльності, брали участь у розвагах і конкурсах, не шкодували оплесків, коли сільський голова вручав іменні подарунки батькам наймолодшого жителя села Тимофія Ліщука, наймолодшій подружній парі Аліні та Михайлу Кравчикам, найкращому спортсмену Миколі Сергіюку, талановитій юній гумористці й поетесі Дарині Грабовській, іменинниці Софії Веремчук та власнику найкращого в нинішньому році обійстя Миколі Оніщуку. Закінчилося свято дискотекою з живою музикою.
Валентина Савчук,

Розділ новин: 

Коментарі