Третя неділя після Великодня – Пам’ять мироносиць

Публікації

У час, коли більшість вірян продовжують ділитися з усіма радістю Світлого Христового Воскресіння, на п’ятнадцятий день, починаючи з Великодня ­(третя неділя), Церква зга­дує духовний подвиг жінок-мироносиць, які залишились ­вірними Ісусу Христу до кін­ця.
­Коли Господь ходив з про­­повіддю, навколо нього за­вжди було багато людей. Деякі підходили, слухали й ­відходили. Але серед чис­ленного народу була група жінок, що відрізнялися від інших. Вони супроводжували Божественного Вчителя не тільки для того, щоб слухати Його Слово, але й з любов’ю ­служити Йому. Вони піклува­лися про нічліг, їжу та пиття, ­«служили Йому з майна сво­го» (Лк. 8, 3).
Деяких з них ми знаємо на ім’я, проте більшість нам поіменно не відомі. Однак ­подвиг їхній нам, всім по­­переднім і наступним поко­лінням, відомий дуже добре: їхня любов до Господа була довершеною, так що навіть і після смерті тілесної вони не покинули Його.
Євангеліє розповідає нам, ­як рано-вранці жінки при­йшли до гробу Христа, але побачили відвалений камінь, ангела, що сидів на ньому, і тіла Ісусового у гробі не було. ­Таким чином вони стали од­­ними з перших свідків Во­скресіння Ісусового. Однак ­вони йшли не до прослав­леного Воскреслого Христа Бога, а до спаплюженого і страченого Ісуса, вони бігли з посудиною мира для того, щоб ще раз намастити Його тіло. Саме в цій посудині мира, у цьому душевному ­пориві, у цій любові й поля­гає усе служіння жінки. Тому в це церковне жіноче свято ­прийнято вітати своїх близь­ких жінок – дружин, матерів, сестер. Жінки-мироносиці ­являють собою приклад іс­тинної жертовної любові та самовідданого служіння Господу. Церква відзначає цей день як свято всіх жінок-християнок, християнський жіночий день. Кожна жінка землі є прообразом однієї з жінок-мироносиць: вона несе ­мир світові, своїй родині, до­­мівці, народжує дітей, є опо­рою чоловікові.
Отець Юрій Кривіцький, настоятель церкви святого великомученика і цілителя Пантелеймона УПЦ КП

Розділ новин: 

Коментарі