Традиції випікання пасок у родині майстрині Віри Оніщук передаються із покоління в покоління

З давніх-давен наші краяни шанували хліб і привчили до цього дітей, бо ж навіть у молитві щоденній є слова: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні…». Так само й Віра Миколаївна Оніщук, почесна жителька Володимира-Волинського, знана у світі майстриня-вишивальниця, членкиня місцевого осередку «Союзу українок», передає дітям та онукам пасхальні звичаї свого роду, які сама перейняла від бабусі.
Пані Віра невдовзі святкуватиме ювілей. У свої майже вісімдесят господиня має безліч вишитих власноруч величезних ікон, рушників і картин. До Великодня у свій час вона нитками на полотні зобразила цілу історію, коли Христос ішов на розп’яття.
Серед сімейних звичаїв у родині Віри Миколаївни особливе місце посідає традиція випікання пасок. Ще бабця пані Віри випікала паски за цим же рецептом і в особливому порядку. Як розповідає пані Віра, найперше потрібно обрати день, коли займетеся цією справою. В жодному разі не можна випікати у страсну п’ятницю. Краще це робити у четвер, за прикладом учнів Ісуса Христа, або ж у суботу напередодні свята Воскресіння.
-Обов’язково потрібно розпочинати процес випікання пасок із молитви, – каже Віра Миколаївна. – Та й увесь час необхідно молитися, аби паска вдалася. Я випікаю паску дуже просто, як навчила мене моя бабуся. На один літр молока беру 200 грамів дріжджів, 15 яєць, трохи більше півлітрової банки цукру, 50 грамів масла і 200 грамів маргарину. Можна випікати лише на яєчних жовтках. Тоді у мене паска зберігається аж до Зелених свят. Спочатку роблю опару, потім замішую тісто і мішу його дуже довго. Звичайно додаю родзинки, а також цукати.
Господиня розповідає, що випікає паски лише у печі, яку дуже давно збудував її чоловік. Тепер навіть онуки пані Віри готують пасхальний хліб лише за рецептом своєї улюбленої бабусі.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі