життєві історії

Найбільша її мрія – народження онуків і відкриття приватної дошкільної установи, яка б називалася «Дитячий садочок щастя»

Для справжніх матерів їхні діти завжди будуть гордістю і змістом  буття. І ким би вони не зросли, які б зорі їхні діти не знімали з неба, які б тернисті стежки не торували, материнські серця завжди сповнені любов’ю і неодмінним бажанням допомагати кровиночці. Людмила Василівна Матвійчук, хоч давно перетнула півстолітній ювілей, свою доньку, в минулому виховательку ЗДО «Дзвіночок», Руслану Володимирівну Мартинюк, завжди готова підтримати, зрозуміти, обігріти і датиїй пораду.
Для справжніх матерів їхні діти завжди будуть гордістю і змістом буття. І ким би вони не зросли, які б зорі їхні діти не знімали з неба, які б тернисті стежки не торували, материнські серця завжди сповнені любов’ю і неодмінним бажанням допомагати кровиночці. Людмила Василівна Матвійчук, хоч давно перетнула півстолітній ювілей, свою доньку, в минулому виховательку ЗДО «Дзвіночок», Руслану Володимирівну Мартинюк, завжди готова підтримати, зрозуміти, обігріти і датиїй пораду.

Хто з вас без гріха, нехай перший в неї той камінь кине!...»
«Де ж ті, жінко, що тебе звинувачували? Чи ніхто тебе не засудив?» А вона відказала: «Ніхто, Господи...» І сказав їй Ісус: «Не засуджую і Я тебе. Іди собі, але більше не гріши!»
Вiд Iвана 8:2-11