Небагато сіл в Україні досягли такого рівня життя, що мають власні лікарні. В основному в сільській місцевості продовжують діяти фельдшерсько-акушерські пункти, а селяни користуються послугами місцевих медиків. Проте останнім часом у мешканців сіл виникають питання, а інколи навіть претензії щодо роботи фельдшерів: то, мовляв, немає їх на місці, то не дочекалися на виклик. Прояснити ситуацію щодо діяльності ФАПів ми попросили головного лікаря первинної медико-санітарної служби ТМО Катерину Чубок.
-На території Володимир-Волинського району діють 52 ФАПи і 8 медичних пунктів, які є філіями ФАПів. Філія обслуговує до 100 людей. Обслуговування залежить від штатного розпису. Зареєстровано 72 штатні персонали середніх медичних працівників: фельдшерів, акушерів, медичних сестер. Деякі ФАПи забезпечені працівниками, які трудяться за сумісництвом. Фактично відсутні медичні працівники у Турівці, Ворчині, Чесному Хресті. Вакансії постійно подаються у центр зайнятості. Але проблема кадрів є відчутною. Середні медичні спеціалісти не бажають працювати в селах, і їх можна зрозуміти. Найпершою проблемою є питання житла. Винаймання квартири обходиться дорого. Голови сільських рад у вирішенні цього питання назустріч не поспішають. Відчутна і відсутність транспортного сполучення. Наприклад, у село Турівка фельдшер добиралася з Коритниці. Це і фізично важко, і матеріально відчутно.
Та все ж сільським жителям, особливо у віддалених селах, важко збагнути всі кадрові колізії, які є в медицині. Йдеться про здоров’я і життя людей. Не отримуючи вчасної медичної допомоги, вони в першу чергу звинувачують сільського медика. Наскільки це справедливо? Виявляється, у роботі фельдшера є свої правила, про які мають знати і пацієнти. Фельдшер надає невідкладну допомогу. ФАПи в межах фінансування забезпечуються серцевими, протиалергічними, жарознижуючими препаратами, а також ліками від гіпертонії та гіпотонії. В разі смертного випадку огляд тіла відбувається представниками поліції у присутності медика. Також на сільського медика покладена соціальна функція, наприклад, вивчення теплового режиму в оселях інвалідів та дітей у зимовий період. Обслуговування викликів відбувається лише в робочий 8-годинний час медпрацівника. Решта викликів – його добра воля. У разі захворювання чи нещасного випадку в неробочий час медика постраждалі мають право викликати «швидку» допомогу, оскільки всі обов’язки тепер переходять до неї.
Та що ж робити, якщо у фельдшера закінчився робочий день, або він сам на лікарняному чи у відпустці, а в людини триває процес лікування. В такому випадку, радить Катерина Василівна, лікар, який призначає лікування, і пацієнт повинні обмінятися телефонами. У разі відсутності фельдшера пацієнт може порадитися з лікарем щодо продовження або припинення лікування чи заміни ліків на такі, які мають довший термін зберігання. Зрештою лікування за рекомендацією лікаря можна пройти і у стаціонарі. Принагідно звернути увагу на те, що фельдшер виконує призначення лікаря, затверджені лікарською печаткою. У випадку травм, пологів, втрати свідомості, алергічних реакцій, ком різного характеру хворі та їхні близькі самостійно викликають екстрену допомогу.
У наш час, коли фармакологія зробила значний поступ вперед, люди можуть самі надати собі найпершу допомогу: зняти головний біль, уповільнити серцебиття, знизити температуру, вгамувати шлунок тощо. Але є й інший бік медалі, досить небезпечний, коли хворі призначають собі сильної дії препарати без консультації лікаря. В такому випадку фельдшер має право відмовитися від обслуговування. Отож праця сільського медика нелегка, наповнена численними проблемами, відповідальна, а головне - фельдшер – така ж людина, як і ми з вами. Він також має право на відпочинок, на дозвілля, на особисті справи. Будьмо взаємно терплячими, пам’ятаймо про свої права і обов’язки по відношенню одне до одного.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський
Коментарі