«Ти - жінка і в цьому ти права» - писав великий знавець жіночих сердець Проспер Меріме. Бути жінкою завжди було непросто. Кожна епоха ставила перед жінкою свої вимоги та в моралі, і в освіті, і тонкощах життя, і, звичайно ж, в моді та в косметиці. Та, на які б випробування не підштовхувало життя, а жінка залишалася жінкою, хотіла бути дружиною, матір’ю, створювала сімейний затишок, підтримувала домашнє вогнище. І ще… прагнула бути красивою, тим більше, що сильна половина людства це прагнення лише підтримувала. Заради цього створювалася ціла імперія косметики, жіночої гігієни, одягу та парфумів. Але, як не дивно, попри всі старання чоловіків, у самих жінок це виходило краще. І сьогодні на передовій боротьби за жіночу вроду і вічну молодість стоять представниці слабкої статі.
Людмилі Адольфівні Дядяновій і близько не можна дати того віку, якого вона досягла. Моложава, підтягнута, вродлива, ця жінка ще задасть фору двадцятилітнім, тим більше що енергія в ній аж вирує. Мабуть, саме тому пані Людмила дбає про красу і молодість всіх жінок.
Людмила Дядянова народилася у 1951 році в місті Рава Руська, але сім’я переїхала до Володимира у 1959 році. Батько Адольф Андрійович був військовий і служив в прикордонному загоні. Дитинство Людмили пройшло в мікрорайоні Успенського собору, де вона і вивчала історію княжого міста. Після демобілізації батька запросили на цукровий завод на посаду завідуючого відділом кадрів, а мама Лідія Романівна, яка мала університетську освіту, обійняла посаду завідувачки дитячого садочком цукроварні.
- Мої батьки обоє росіяни, - щиро каже Людмила Адольфівна, - але я вважаю себе українкою, тому що народилася і виросла на цій прекрасній землі. Крім того, історія моєї родини по лінії мами пов’язана з Україною, оскільки мій дідусь працював у поштовому відділенні в Чернівецькій області.
Навчаючись у школі №6 (згодом вона була відома як школа №3), Людмила займалася баскетболом, а також за бажанням батьків навчалася у музичній школі по класу фортепіано. Спроба вступити на економічний факультет Київської політехніки виявилася невдалою, і дівчина, повернувшись додому, почала відвідувати курси філіалу Львівського політехнічного інституту у Нововолинську. Навчаючись на вечірньому відділенні інституту, Людмила одночасно працювала муз керівником у дитячому садочку.
Закінчивши три курси вечірнього відділення, Людмила подала документи до Київського інституту харчової промисловості та паралельно до інституту нафти й газу в Івано-Франківську. Дівчину прийняли в обидва виші одночасно. Людмила вибрала Івано-Франківськ. Закінчила виш у 1975 році, отримала направлення в геологічну розвідку в Чернігівській області, але згодом перевелась назад в Івано-Франківськ, де працювала нормувальницею у цеху великого заводу.
У цей час Людмила створила сім’ю, з чоловіком познайомилася ще в Прилуках на Чернігівщині, у подружжя народилася дитинка. По сімейним обставинам молода жінка повернулася до Володимира, влаштувалася інженером по праці на цукровому заводі. З того часу з селищем пов’язане її життя. У 2006 Людмила Адольфівна вийшла на заслужений відпочинок.
Та Людмила Адольфівна виявилася не з тих, хто сидить, склавши руки й примиряється з життєвими обставинами. Рівень життя її не влаштовував. Вона стала шукати роботу, яка б принесла дохід. Розглянувши ряд компаній, які займалися поширенням та продажем побутової хімії, косметики та парфумерії, Людмила Адольфівна зрозуміла, що, створивши на основі однієї з компаній свій власний бізнес, можна і знайти дохід, і зробити приємне людям.
- Перевага мережевого бізнесу в тому, що ти не обмежений територіально і не прив’язаний до одного місця, - розповідає пані Людмила. – Не потрібно і великого капіталу. Просто потрібно надавати інформацію людям, зацікавлювати їх, оскільки компанія дозволяє своїм клієнтам продавати товар по гуртовим цінам.
У 2017 році Людмилу Адольфівну познайомили з компанією «FM World», яка була заснована у Вроцлаві братами Артуром і Андрієм Стравінськими. У цій компанії де жінка побачила кращі перспективи, більше мотиваційних програм. На початку Людмила Адольфівна розпочала роботу як споживач. Це дало змогу мати додатковий дохід до пенсії. Компанія швидко нарощувала темпи. Були хороші партнерські відносини. Ця компанія є міжнародною, і надає клієнтам доступ до якісних товарів. Охоплено понад 70 країн Європи, Азії, Австралії, Північної й Південної Америки.
- Компанія майже кожного дня проводить акції, організовує поїздки за кордон і навіть на курорти. Але задля цього потрібно вийти на певний рівень, - ділиться пані Людмила.
Основна фішка компанії – це парфуми та парфумовані води. Аромокомпозиціями забезпечує німецький завод. Композиції фірми є номерними, тобто без назв. Брендові назви заборонені, але номерна продукція є аналогом брендових. Наприклад, №18 відповідає парфумам «Шанель Мадемуазель». В асортименті також чоловічі парфумовані води, оскільки жіночих немає. Аби клієнт не мав сумніву в тому, що парфуми є оригіналами, на коробках для флаконів ставиться штрих-код і назва виробника.
Згодом асортимент компанії став розширятися. З’явилися ароматизовані гелі для душу, дезодоранти, засоби до і після гоління для чоловіків, аромати для волосся, освіжувачі для повітря. Нині є досить оригінальна косметика, на мінеральних основах., косметика по догляду з колоїдним золотом для вікової шкіри, а також вітамінно-мінеральні добавки. Вся продукція дуже якісна та ефективна.
Розповідь Людмили Адольфівни настільки зацікавила, що виникло бажання хоч трішки «скуштувати» цієї продукції. Скориставшись нагодою і пропозицією пані Людмили, випробувала невелику кількість парфумів. Шлейф чудового аромату залишився надовго!
Антоніна Булавіна м. Володимир.
Коментарі