Щоб загладити свою провину, Роман встелив Вікине подвір’я пелюстками білих троянд.

На перший погляд амбітний та серйозний Роман, як виявилося, має романтичну натуру і не позбавлений здатності гарно залицятися. Крадькома поглядаючи на горду, непідступну високу білявку Віку, яка, здавалося, думає лише про навчання, довго не наважувався з нею познайомитися. Вечорами приходив у спортзал Оваднівського професійного ліцею, де другокурсниця і відмінниця Віка займалася у спортивній секції волейболом. Роман почав з того, що хитрощами дізнався номер телефону дівчини у її дядька. Зателефонував, домовився про зустріч. Хвилювався, чи прийде Віка на побачення. При зустрічі зумів зачарувати дівчину цікавими дотепними розповідями.
-Роман майже завжди приносив на побачення квіти, солодощі, подарунки, - зізнається Вікторія. – Цим і сподобався. А ще я відчула, що у мене є захист. Він виявися турботливим та уважним. Часто запрошував у кафе, кіно.
Для Романа не складало труднощів поїхати на побачення до Віки з Овадного у Білин велосипедом у будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Вродливу білявку найбільше вразив випадок, який трапився після несуттєвої сварки. Хлопцеві боліло, що кохана образилася на нього. Щоб загладити свою провину, Роман встелив Вікине подвір’я пелюстками білих троянд.
Так вони зустрічалися рік, аж поки настав час юнакові поповнити ряди національної армії, одягнувши камуфляж та берці. Віка чекала. Телефонували одне одному та переписувалися. Потім зустрічалися ще рік. Так само романтично та гарно. І аж перед Великоднем 2015 року Роман за українськими звичаями повідомив, що у найбільше християнське свято прийде з батьками на заручини. Було все традиційно – квіти, обручка і ствердне «так». Весілля відгуляли весело у приміщенні актового залу ліцею, де колись обоє навчалися.
Нині подружжя проживає з Романовими батьками, виховують маленького Ярослава та мріють про власний будинок.
Марія Нагурнік, с. Овадне, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі