Що привнесуть у наше життя зміни до Податкового кодексу

На запитання читачів «Міста вечірнього» відповідає начальник Володимир-Волинської ОДПІ Ігор Пакулець.
24 грудня Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, які торкнулися кожного українця. Внесення коректив було необхідне для ухвалення державного бюджету на 2016 рік - без цього не представлялося можливим прорахувати дохідну частину кошторису країни. Основні зміни були опубліковані офіційно уже в 2016 році під час свят. Тож спробуємо розібратися, що змінилося в Податковому кодексі і що ці зміни привнесуть у наше життя. На запитання, які найбільше хвилюють наших читачів, відповідає начальник Володимир-Волинської ОДПІ Ігор Пакулець.
- Ігорю Ігоровичу, передбачалося, що до 2016 року в Україні буде запроваджена податкова реформа, але з трьох запропонованих версій жодна не дійшла до фіналу. Тому було внесено лише певні зміни до Податкового кодексу, аби прийняти бюджет. Чи означає це, що оновлений Податковий кодекс діятиме недовго і буде переглядатися?
- Податкове законодавство України як держави, що проходить процес становлення, постійно зазнає змін із врахуванням тенденцій та умов соціально-економічного розвитку. Звичайно, в країні зі стабільними показниками економічного росту такі зміни були б більш прогнозованими. Але оскільки в Україні політична та економічна ситуація дуже динамічна, то це вимагає швидкого реагування на запити та потреби держави і суспільства. Очевидно, що з об’єктивних причин та в зв’язку з недосконалістю запропонованих проектів податкової реформи, жоден з варіантів не міг претендувати на остаточне ухвалення. Тому й ухвалювалися зміни до податкового законодавства ті, яких потребувала економіка. Зрештою, процес вдосконалення податкового законодавства триватиме далі. Про це на останній прес-конференції заявив Голова ДФС України Роман Насіров. Ця позиція має підтримку і платників податків, і фахівців, які адмініструють податкові платежі.
- Внесені до Податкового кодексу зміни наробили багато галасу в суспільстві. На Вашу думку, які з них є позитивними, а що варто було б доопрацювати?
- Безумовний позитив – це зниження ставки ЄСВ до 22 відсотків. За рахунок зменшення навантаження на фонд оплати праці роботодавці мають можливість підвищити зарплату. А це сприятиме підвищенню купівельної спроможності громадян, відповідно - бюджет отримає кошти як мінімум у вигляді сплаченого ПДВ.
Зміни в оподаткуванні ПДФО, зокрема встановлення єдиної ставки на рівні 18 відсотків, теж спростить адміністрування цього бюджетоутворюючого податку і впорядкує процес оподаткування доходів громадян.
Ще один позитив для бюджету і водночас гарантія фінансової стабільності країни - це запровадження електронної акцизної накладної та електронне адміністрування акцизного податку.
Електронне адміністрування ПДВ, яке викликало чимало зауважень з боку платників податків, довело свою ефективність. Тому перехід винятково на електронний формат адміністрування акцизного податку, на мою думку, пройде з мінімальними проблемами, але забезпечить максимальний ефект для бюджету та сприятиме створенню рівних конкурентних умов для діяльності легального бізнесу.
Це три кардинальні зміни, мета яких не лише зменшити навантаження на легальний бізнес, а й впорядкувати і спростити процес адміністрування базових для нашої економіки податкових платежів.
- Досвід успішних країн показує, що запорукою розвитку малого і середнього бізнесу – основного джерела наповнення бюджетів розвинутих держав – є відсутність податкового тиску на підприємців. Чи можна стверджувати, що податкове законодавство України змінюється у бік оптимізації?
- Жоден політичний режим в жодній країні не може не враховувати позицію малого бізнесу щодо сплати податків. Ви знаєте реакцію такого бізнесу в Україні на спроби запровадити неприйнятні умови для діяльності під час кожного перегляду податкового законодавства. Тому податкове законодавство для малого і середнього підприємництва хоч і зазнає змін, але не погіршує податкові умови для діяльності. Звичайно, що в умовах економічної кризи всі, і особливо малий бізнес, відчуває великі труднощі, насамперед через кризові явища. Однак, збереження спрощеної системи оподаткування – це можливість, надана державою для того, щоб вийти з кризи з мінімальними втратами.
Спрощена система оподаткування для підприємництва на 2016 рік зберігається. Однак у суб’єктів господарювання третьої групи (фізичні особи-підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) обсяги доходів протягом календарного року не повинні перевищувати в 2016 році 5 млн. грн. (раніше 20 млн. грн.).
Звертаю увагу, що у цієї категорії СПД виросла і відсоткова ставка єдиного податку і склала 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість, та 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (раніше відповідно 2 та 4 відсотка).
Однак, незважаючи на зміни та користуючись нагодою, хочу поінформувати наших підприємців, що платники податків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, зобов’язані до 9 лютого 2016 року прозвітуватися про отриманні доходи протягом 2015 року. Тобто платники єдиного податку – фізособи-підприємці I, II, III груп повинні подати податкову декларацію. Це стосується й платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб та платників єдиного податку четвертої групи. Форми податкових декларацій затверджені Наказом Мінфіну від 19.06.2015 року № 578.
- Головна зміна, яка викликала шалений опір з боку аграріїв і призвела до скандалу в Раді, це спецрежим ПДВ. Його вирішили зберегти лише на 2016 рік, а повне скасування має відбутися з 1 січня наступного року. До чого це призведе?
- Аграрний бізнес – пріоритетний для нашої держави. Будь-який пільговий режим рано чи пізно треба скасовувати або переглядати з врахуванням соціально-економічних умов. Тому ті преференції, які пропонує аграріям держава, зокрема спецрежим ПДВ, це хороша підтримка. Однак, за прийнятних економічних умов та задля рівноцінної конкуренції будь-які пільги треба ліквідовувати. Інакше не буде розвитку. Прогнозувати ситуацію 2017 року не буду, однак, думаю, що рішення законодавчого органу буде зваженим.
- Ще одна норма, яка викликала великий резонанс і змусила частину зернових експортерів перекривати траси перед Новим роком, стосується бюджетного відшкодування. Поясніть, будь ласка, причину такої реакції.
- На території, яка обслуговується Володимир – Волинською ОДПІ, не має платників, які займаються експортом зернових культур. Тому дати конкретну і коректну відповідь на це питання ми не можемо.
- Стало відомо, що в поточному році передбачалося встановлення касових апаратів для спрощенців, незалежно від обсягів їх торгової виручки. Але ця норма була перенесена. Ваше ставлення до такої новації? Якщо її запровадять, хіба це не стане додатковим обтяженням для підприємців?
- Ми прагнемо жити в європейській країні. Це твердження не викликає сумніву. В кожній європейській країні вам не просто видадуть чек, навіть у найменшому кафе, а ще й проконтролюють, чи ви його взяли. Тому застосування касових апаратів усіма без винятку представниками бізнесу – питання часу. Звичайно, що придбання РРО, налаштування та обслуговування вимагає певних витрат. Щоб цей тягар не лягав на плечі підприємця, можна розглянути можливість, коли місцеві громади чи держава придбають їх для мікробізнесу за рахунок коштів бюджету. Така пропозиція активно обговорюється. Це було б оптимальним вирішенням проблеми з обліком готівкового обігу без додаткового навантаження на бізнес.
- Як Ви ставитеся до норми, що учасникам АТО, за час їх перебування у зоні військових дій, зарплату повинні відшкодовувати підприємці, у яких вони працевлаштовані, а не держава. Хіба це справедливо?
- Відповідальність за долю держави повинні нести всі її громадяни. Очевидно, що коли запроваджувалася така норма, то керувалися необхідністю забезпечити в першу чергу фінансування армії. Тобто, ті кошти, які раніше відшкодовували бізнесу, будуть спрямовані на оборонну сферу. І це правильно. Знаю, що соціально відповідальний бізнес перераховує набагато більші кошти для потреб АТО, аніж середньомісячна зарплата. Окрім того, варто врахувати, що кардинально знижено ставку ЄСВ, Тобто, працедавці однозначно мають можливість навіть за рахунок зменшення навантаження на фонд оплати праці підтримувати своїх працівників, які захищають державу на сході країни.
- Чи правомірно накладено на підприємців відшкодування єдиного соціального внеску за тих жінок, які йдуть у декретну відпустку?
- Якщо закон це передбачає, то, звичайно, правомірно. Ми не коментуємо закон, ми його виконуємо.

Ключові ставки податків
У відповідності до змін, внесених до Податкового кодексу, податок на прибуток становить 18%, податок на доходи фізичних осіб – 18%, єдиний соціальний внесок – 22%, ПДВ – 20%.

Податок на нерухоме майно
1) до 3% МЗП за 1 кв. м площі нерухомого майна – для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (встановлюється місцевими радами);
2) 25 000 грн. на рік – додатково для квартир та будинків, площею понад 300 кв. м та 500 кв. м відповідно.

Податок на авто
Оподатковуватимуться легкові автомобілі класу «Люкс» вартістю понад 1 млн. грн., віком не старше 5 років, незалежно від об’єму двигуна. Ставка (за рік) – 25 тис. грн.

Акцизи
Лікеро-горілчані вироби -105,8 грн. за 1 л 100% спирту; вина сухі - 0,05 грн. за 1 л; вина кріплені, вермути - 7,16 грн. за 1 л; вина ігристі - 10,40 грн. за 1 л; пиво - 2,48 грн. за 1 л; слабоалкогольні напої - 211,59 грн. за 1 л 100% спирту; сигарети (специфіка) - 318,26 грн. за 1000 шт.; сигарети (адвалор) - 12% від максимальних роздрібних цін з ПДВ.
Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі