Село, в якому живуть легенди, – це Руснів

Мабуть, жителям Володимир-Волинського району мало відомо про те, що в маленькому селі Руснів, яке знаходиться серед південно-західних гаїв, завдяки старожилам відкрито цікаві сторінки минулого. Руснів – дуже давнє село. Перша згадка про поселення відноситься до 1538 року. За однією версією воно отримало назву від річки Русів, за другою – сама річка, а пізніше село успадкували ймення від древнього поселення Русів. Багатий матеріал про історію Руснова зібрала місцевий краєзнавець завідуюча сільською бібліотекою Євгенія Рокицька. Саме вона поділилася з читачами «Міста вечірнього» унікальними фактами руснівської історії. На пагорбах біля берегів ще досі є залишки старих поселень. Місцеві мешканці не раз знаходили там старовинні вироби з глини. Історичною цінністю є пагорб за селом, який в народі називають Могилою. Це місце – історична пам’ятка, яка охороняється законом. Під курганом знайшли вічне примирення як українські козаки, так і турецькі завойовники. Більше 1000 людей спочивають у цій спільній могилі.
Одна з легенд розповідає про джерело, з якого брала початок річка. Джерело било з високої гори. Поряд знаходився водяний млин. Кажуть, що вода з нього фонтаном била, а поруч шумів вир. Молода пані мала двох улюблених волів. Слуга водив цих волів на водопій до джерела. Якось один з волів спіткнувся над самим виром, потягнув другого, а той – слугу, і всі загинули в темній неспокійній воді. Дізнавшись про трагедію, пані привеліла всьому населенню звести до джерела отару овець, потопити їх і таким способом загатити джерело. Стихло джерело, тільки дзюркотів маленький струмок.
Окрасою і гордістю Руснова є старезна липа, якій більше 200 років. Росте вона на місці маєтку колишнього землевласника пана Мостицького, який походив з роду Радзивілів. Стовбур дерева в обхваті сягає 10 метрів, а діаметр розкішної крони вдвічі більший. Під липою можна врятуватися як від палючого сонця, так і від дощу. В радянські часи біля дерева був дитячий садок, і його міцні гілки втримували велику гойдалку. Зараз липа опинилася між церквою і сільською бібліотекою. На лавочці біля дерева любить проводити час сільська молодь і дітвора. Кому не вистачає місця на лавочці, той може зручно розташуватися у дуплі, яке час видовбав усередині липи. Під нею фотографуються учні класами на згадку, весільні пари, учасники художньої самодіяльності. Тут проводять спортивні ігри, свята села тощо.
Руснів входить до складу Зимнівської ОТГ. Останнім часом в селі помітні зміни. Так біля початкової школи збудовано дитячий ігровий майданчик. На одній з вулиць з’явився павільйон нової зупинки. Проведено підсипку доріг щебеневим матеріалом та грейдерування. На вулицях встановлено 10 додаткових світильників.
Жителі Руснова – люди надзвичайно привітні та гостинні. Вони люблять, коли до них приїздять гості. День села в Руснові завжди відзначають оригінально, з етнічним колоритом, який властивий жителям цього населеного пункту.
Майбутнє Руснова – це, безумовно, діти. На жаль, кількість діток в селі зменшується. Але тут діє початкова школа, і це свідчить про те, що руснівці вірять: їхнє село вічне, воно має не менш величне майбутнє, ніж минуле, яке оживає в легендах.
Антоніна Булавіна, с. Руснів, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі