Результати експертизи ДНК довели, що Петро Сусваль не є батьком Олександри Прус

Минулого року на сторінках газети «Місто вечірнє» вийшло дві публікації під назвами «Де ж вона була цілих чотири роки, коли наш синочок був живий?» (№21 від 21.05.2015 року) та «Усе, до чого я прагну, це дати дитині прізвище рідного батька і отримати право на пенсійне забезпечення» (№23 від 04.06.2015 року).
У першій публікації йшлося про те, що у Жовтневе (нині село Сусваль) до родини загиблого героя АТО Петра Сусваля раптом приїхала незнайома жінка з Микулич, яка заявила, що покійний є батьком її доньки Олександри. Заява незнайомки обурила старих хворих батьків – Остапа Васильовича і Любов Трохимівну, оскільки їхній син ніколи не говорив про те, що має жінку, яка народила йому дитину. Навпаки, він готувався до весілля з молодою дівчиною. Отож родина Сусвалів не захотіла мати справи з Надією Прус, а саме так звати жінку, яка проживає в селі Микуличі.
Щойно вийшла публікація, автор якої підтримала позицію батьків, як до редакції завітала сама Надія Прус і все розповіла по-своєму. Згідно з її словами, Петро Сусваль дуже любив доньку, піклувався про неї, хотів одружитися з Надією, але на заваді йому стояли батьки. Цього разу кореспондент намагалася зрозуміти Надію і розчулити серця членів родини Сусваль.
Та ось минув рік, і в офісі «Міста вечірнього» знову гості. Цього разу, незважаючи на похилий вік і хворобу, до редакції завітав Остап Васильович Сусваль разом із сином Миколою, яких супроводжував адвокат Микола Омелянюк. Звістку, що вони принесли, можна назвати приголомшливою, бо усвідомлення того, що сталося, переходить певні межі розуміння. Як виявилося, Надія Прус все ж таки звернулася до суду з позовом встановити факт батьківства Петра Сусваля щодо Олександри Прус. Експертиза аналізу ДНК була проведена діагностичним центром DDC у Києві, та вона виявилася невтішною для самої позивачки. Згідно з результатом, вірогідність родинності дитини з бабусею та дідусем дорівнює нулю. Відсутні ті генетичні маркери, які повинні бути передані дитині біологічними дідусем та бабусею.
-Як ця жінка насмілилася претендувати на встановлення батьківства, знаючи, що це дитина не нашого сина? – розводить руками Остап Васильович. – Як у неї вистачило совісті?
-Через які моральні тортури і приниження довелося пройти нашим батькам! – з болем каже Микола Сусваль. – У нас завжди була велика дружна сім’я. Ми шанували батьків, допомагали їм, бо вони у нас обоє інваліди. Ця жінка змусила тата і маму пройти принизливі для їхнього віку і фізичного стану тести. Заради чого? Заради того, щоб довести те, чого не можна довести!
Та це ще не все… Як виявилося, під час закритого судового засідання один із свідків визнав, що перебував з Надією Прус в інтимних стосунках і цілком вірогідно, що він і є батьком дитини. Після надходження до суду результатів аналізу ДНК від Надії Прус надійшла заява про залишення позову без розгляду. Суд залишив заяву без розгляду, але є ще один суд – це суд совісті.
Поведінка Надії Прус вражає своїм цинізмом і неповагою до людей. Жінка відверто поглумилася над пам’яттю Петра Сусваля, безсоромно претендувала на встановлення батьківства, добре знаючи, що мала статеві зв’язки з іншими чоловіками. Надія виявила неповагу до батьків Петра, до їхнього віку, стану здоров’я та великого горя. Нарешті ця жінка жорстока навіть по відношенню до власної дитини. Вона не просто нанесла удар своїй донечці, а вже встигла поламати Олександрі життя, адже весь час казала доньці, що її батько – Петро Сусваль, показувала його фото. Що тепер скаже дочці? Як цій дівчинці жити з усвідомленням того, що її мати намагалася обманути порядних людей з метою заволодіти майном і грошима, за які Петро Сусваль заплатив життям?
Але ж ця дівчинка ні в чому не винна, і родина Сусвалів це розуміє. Остап Васильович та його діти шкодують цю вже покалічену матір’ю юну душу. Але дорослі люди мають відповідати за свої вчинки за всією строгістю і вимогливістю законів.
Як повідомив адвокат Микола Омелянюк, родина Сусвалів подала заяву у відділення поліції про відкриття кримінального провадження щодо громадянки Прус, яка звинувачується у дачі завідомо неправдивих показів у суді та шахрайстві. Тільки так можна пояснити намагання цієї жінки будь-якою ціною встановити батьківство Петра Сусваля по відношенню до своєї дочки.
Правда, є один момент у поведінці Надії Прус, який варто «похвалити». Це ж скільки потрібно мати відчайдушності, нахабності, жорстокості та цинізму, щоб іти на ризик – експертизу ДНК, усвідомлюючи, що результати швидше за все можуть бути негативними? Якою потрібно бути безсердечною егоїсткою, щоб так познущатися над вбитими горем батьками, над душею своєї дитини і зрештою над власною честю і гідністю?
Антоніна Булавіна, с.Жовтневе (Сусваль), Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі