На запитання, з чим можна порівняти світ, у який він потрапив після клінічної смерті, чоловік відповів так:
-Будь-яке порівняння буде неправильним. Процеси там протікають не лінійно, як у нас, вони не розтягнуті в часі, а відбуваються одночасно і на всі боки. Об’єкти представлені у вигляді інформаційних блоків, зміст яких визначає їх місцезнаходження та властивості. Все і вся там знаходиться у причинно-наслідковому зв’язку одне з одним. Об’єкти та їхні властивості становлять єдину глобальну інформаційну структуру, в якій усе відбувається за заданими Богом законами. Йому підвладна поява, зміна або видалення будь-яких об’єктів, властивостей, процесів, у тому числі й хід часу. Людина як джерело інформації теж може впливати на об’єкти в доступній їй сфері. З моєї волі змінювався рельєф «труби», виникали земні об’єкти. Це було схоже на якусь гігантську комп’ютерну гру. Але обидва світи – наш і потойбічний – реальні. Вони постійно взаємодіють один з одним, хоч і відособлені один від одного. В сукупності з керуючим усім Богом вони утворюють глобальну інтелектуальну систему. Правда, наш світ простіший для осмислення. Він має жорсткий каркас констант, що забезпечують непорушність законів природи, де сполучним початком є час. У загробному світі констант або немає взагалі, або їх значно менше, ніж на Землі, і вони можуть змінюватися. Основу побудови потойбічного світу становлять інформаційні утворення, що містять усю сукупність відомих і невідомих властивостей матеріальних об’єктів при повній відсутності самих об’єктів. Так як на Землі це буває в умовах моделювання на ЕОМ. Я зрозумів просту річ: людина бачить там те, що хоче бачити. Тому, мабуть, описи потойбіччя людьми, що пережили клінічну смерть, відрізняються. Праведник бачить рай, грішник – пекло. Смерть була для мене великою радістю, яку не порівняти ні з чим на Землі. Навіть любов до жінки в порівнянні з пережитим там – ніщо.
Коментарі