На місцевих виборах 25 жовтня 2015 року міським головою м. Володимир-Волинського в черговий раз обрано Саганюка Петра Даниловича. Разом з тим суттєво оновився депутатський корпус міської ради, куди прийшли нові депутати. Як вони будуть разом працювати, як будуть вирішуватись проблеми розвитку міста, що нового чекає на жителів міста? Відповідь на ці і деякі інші актуальні питання в інтерв'ю з міським головою м. Володимир-Волинського Саганюком П.Д.
- Ви здобули перемогу на виборах, причому з впливовим конкурентом. Актуальне питання – ще на одну каденцію будете висуватись?
- Більше на посаду міського голови свою кандидатуру не подаватиму.
- Депутатський корпус суттєво оновився – яке ваше перше враження? Нові депутати «стали в позу» чи все таки мають намір співпрацювати з владою для вирішення проблем по розвитку міста?
- Нові депутати тільки вникають у деталі роботи депутатського корпусу. Фактично, вирішення важливих питань життєдіяльності міста у нас ще попереду: будемо уточнювати бюджет цьогорічний та приймати головний фінансовий документ на рік наступний, на чергову сесію винесемо ряд земельних та майнових питань. Отоді й буде видно позицію депутатів – прийшли вони вирішувати проблеми громади, чи переслідували якісь інші інтереси.
- Ваші опоненти віддають вам належне, але в одному сходяться майже всі – проблеми з розвитком великого бізнесу і наявність великих бізнесових конфліктів. Великий бізнес витрачає людські і грошові ресурси на суди і адвокатів, а міг би їх направити на власний розвиток – як буде вирішений конфлікт щодо забудови біля муру Капуцинів і що ви особисто зробите для припинення цього конфлікту?
- Право кожної людини, кожного громадянина – звернутись до суду за розв’язанням спорів. Наразі тривають судові справи щодо названої вами забудови в історичній частині міста. Потрібно, щоб всі ці справи, а також апеляції і оскарження, дійшли до логічного завершення. Це нормальна європейська практика, до якої ми усі мусимо також звикати – там з будь-якого приводу людина звертається до суду, де кожна зі сторін отримує остаточне рішення, яке згодом виконує.
- Питання розвитку такого міста як Володимир само собою конфліктує з інтересами археологів, істориків і це зрозуміло. З однієї сторони місту необхідно розвиватись, тобто забудовувати центральну історичну частину міста з іншої сторони можна зрозуміти археологів, яким треба досліджувати минуле і істориків, які намагаються зберегти пам’ятки – як місто буде вирішувати цю проблему?
- Якщо говорити про розвиток міста в цілому, то, думаю, стверджувати про якісь конфлікти інтересів недоречно і впадати в крайнощі не варто. Історичне минуле Володимира якраз і є основою його розвитку. Археологічні, історичні дослідження допомагають віднаходити нові «родзинки», завдяки яким місто стає цікавішим для його гостей. Розкопки на цей час ведуться лише на одному об’єкті – валах древнього городища. Саме там дослідники відшукали підвалини замку Казимира Великого. А поруч, на жаль, численні захоронення жертв війни.
Як би там не було, ми усі пишаємось древньою історією Володимира. Тому доречно правильно поєднувати минуле і сучасність без шкоди і для того, і для іншого.
За тисячолітню історію існування міста, воно практично не розширювалось, але відбувались історичні нашарування, які на сьогоднішній день, відповідно до законодавства, спонукають нас усіх бути дуже обережними у питаннях проведення будь-яких будівельних робіт. Саме тому, кожна з земельних ділянок, де планується зведення споруд, проходить спеціальну експертизу, її досліджує комісія з охорони культурної спадщини, яка утворена при обласному управлінні культури. Дослідження історичного шару документується і надається згода або заборона на забудову кожної конкретної ділянки.
Шкода, що у Володимирі-Волинському простоюють і заростають гарні ділянки на території танкового полку – наші постійні звернення до Міноборони про передачу їх місту безрезультатні. Але це були б реальні можливості для розбудови міста.
- Беручи до уваги вашу посаду, вік, кількість каденцій міського голови ви мусите вміти розділяти робочі конфлікти з особистими. Є для вас якась межа, після якої робочий конфлікт переходить в особистий?
- Я, як посадова особа органу самоврядування, підтримую з усіма ділові стосунки, які інколи й можуть бути непростими. Неможливо також задовільнити прохання чи заяви усіх без винятку мешканців. До вирішення будь-яких питань потрібно підходити виважено, обдумувати різні варіанти. Багаторічний досвід показує, що яке б рішення не було прийняте чи які б проблеми не було усунуто, завжди знайдуться ті, хто критикує. Але, не підпадає під критику лише той, хто нічого не робить… Тому, не називав би робочі моменти конфліктами. В суперечках народжується істина. А в коло мого особистого спілкування входять сім’я, друзі, але зазвичай я уникаю з ними розмов про роботу, адже у нас є ще багато цікавих тем для обговорення.
- Люба людина, аби бути у формі, має йти в ногу з часом. Наявність в апараті міської влади і управлінь молодих людей – це необхідність, чи один з ваших прийомів йти в ногу з часом?
- Не скажу, що користуюсь якоюсь особливою стратегією у підборі кадрів, в будь-якому випадку на першому місці професійні якості, а не вік людини. Склад виконавчого комітету міської ради різновіковий. Логічно, що на зміну одним працівникам приходять інші. А щодо вашої тези про необхідність «йти в ногу з часом», то вважаю, що ми саме так і робимо. Свідченням цього є стабільна робота міської ради та її виконавчого комітету протягом двох останніх років – періоду соціальних змін, які до того ж, проходять в умовах війни.
- Зрозуміло, що люба влада хоче мати свого наступника і готує його здалеку. Кого ви бачите на посаді міського голови після себе і чи готуєте когось на цю посаду?
- «Підготувати», як ви кажете, когось неможливо. Вважаю, що людина, яка хоче посісти посаду міського голови, має визначити для себе цілі, постійно професійно вдосконалюватись, а згодом представити громаді чітку програму дій та, в обов’язковому порядку, власні напрацювання у якійсь зі сфер життєдіяльності. Часті вибори у нашій каїні показують, що іноді люди довіряють популістським гаслам, голосують за нездійсненні обіцянки. Та, сподіваюсь, переважна частина володимир-волинців завжди оцінюватиме конкретні, щоденні, корисні для громади справи, а не балачки.
- Наявність опозиції – це твердження того, що місто має перспективи на зміни. З останнього виборчого процесу видно, що певна частина громади потребує таких змін. Чи є в депутатському новообраному корпусі опозиція до влади? Окресліть її.
- Опозиція була і буде в усі часи. Питання лише в її конструктивності. Ну, самі подумайте, які можуть бути опозиційні позиції, скажімо, у тому ж таки питанні ремонту доріг, фінансування освітніх закладів, розвитку інших галузей господарства? Так, у певних політичних моментах відбуватимуться протистояння, я до цього готовий. Але хочу наголосити, що всі ми маємо пам’ятати, що живемо в невеликому місті, щодня вітаємось на вулиці, відвідуємо одні й ті ж заходи, турбуємось про одні й ті ж проблеми і їх якнайшвидше розв’язання. Тому переносити показові дійства та виступи політиків з Верховної Ради у нашу місцеву раду не потрібно.
- Розвиток туризму потребує об’єднання зусиль влади, громадськості і бізнесу. Що на вашу думку необхідно зробити для розвитку туризму в місті в загальному і в такому конкретному випадку, як приведення до порядку міський вал - зробити сходи з поручнями, пішохідну доріжку і т.д?
- З тим, що слід попрацювати над туристичною привабливістю міста повністю погоджуюсь. Повторюсь, але хочеться мені, щоб в місті було облаштовано кілька місць, які відвідуватимуть жителі та гості міста. З цією метою зараз розглядаємо та обчислюємо фінансові потреби на встановлення міського фонтану, є гарна пропозиція біля РАГСу встановити вишукану лавочку для фотосесій молодят, там же вхід до скверика, що біля історичного музею, прикрасити стаціонарною аркою. Думаємо і про інші зони відпочинку. Шкода, що часто наші зусилля зводяться нанівець: не минає й місяця, як ми ремонтуємо понищені лавки, перевстановлюємо побиті ліхтарі, комунальна служба тільки й встигає виправляти шкоду, нанесену майну недобросовісними жителями. Що ж стосується територій древнього городища, то до завершення археологічних розкопок будівельні роботи там виконувати заборонено.
- Для успішного розвитку міста влада має мати певний запас міцності і довіри, аби приймати резонансні рішення. Скажімо, ринок непродовольчих товарів не може існувати в такому вигляді, була мова про його перенесення, але так як це зачіпає інтереси дуже багатьох людей – підприємців і їх сімей, то влада на перенесення ринку не наважилась, так як постійно відбуваються вибори і всім політичним силам необхідна підтримка. Підприємці дуже багато допомагали і волонтерам і військовим, отже мають підтримку в певних колах. Як ви бачите вирішення цієї проблеми і чи буде вона вирішена при вашій каденції, чи залишиться в спадок вашому наступнику?
- Вкотре зауважу, що не варто усі питання переводити в політичну площину і прив’язувати до виборів. А питання про перенесення речового ринку дійсно час від часу виникало, до нього повертались, але так єдиного рішення і не прийняли. Дехто з жителів міста пропонував різні варіанти виведення ринку з території центру міста, але жоден з цих варіантів не був підтриманий широким загалом.
Крім того, проблеми з запропонованими земельними ділянками не давали цього зробити. Скажімо, одна з них належить Міністерству Оборони, яке практично ніколи не погодиться на її передачу у міську власність, інша – на приватній території, ще одна – на болотистій місцевості. На цей час КП «Речовий ринок» розміщене на орендованій ділянці, договір №443 від 14 серпня цього року зареєстровано в управлінні юстиції, тривалість його – 5 років.
Але лише уявіть, що не тільки мешканці міста, а й жителі з сіл району, які приїжджають на ринок, змушені будуть добиратись ще однією маршруткою кудись на край міста. Кількість покупців звичайно ж зменшиться, це буде удар по тих підприємцях, які щодня стоять за прилавком, щоб заробити на прожиття своїй сім’ї.
Так, погоджуюсь, що речовий ринок, який є госпрозрахунковим, повинен мати достойний вигляд, бути належно благоустроєним. Про це мають подбати в тому числі і самі підприємці. Але про перенесення його не йдеться. Тим більше, що занепокоєння викликає ринок продовольчий – там недостатньо місця, процвітає стихійна торгівля, з якою ми постійно боремось, а автомобілі підприємців та покупців створюють затори на дорозі. Але і продуктовий ринок прибрати зі зручного для всіх без винятку місця не можна.
Григорій Гороть, м. Володмир-Волинський.
Коментарі