Новинка сезону: червона ікра з присмаком… солярки

На минулому тижні до нашої редакції завітали подружжя Олександра та Юрій Бражнікови і принесли з собою баночку червоної ікри. Пригощати не стали, а просто поділилися враженнями від придбаного делікатесу.
«Ікру я купила у п’ятницю, 23 червня, у магазині на вул. Луцькій (назву закладу торгівлі вказати не можемо, оскільки немає доказів факту покупки товару саме у цій крамниці. Водночас підстав не вірити нашій гості немає також. – авт.) Наступного дня чоловік відкрив баночку та скуштував буквально половину чайної ложечки, - розповідає пані Олександра. - Якість продукту у нього одразу викликала сумнів, адже замість вишуканого смаку він відчув у роті післясмак солярки. За деякий час Юрію стало зле: всі симптоми вказували на отруєння. По медичну допомогу звертатися не став, лікувався у домашніх умовах.
Добре, що цей «делікатес» не встигла скуштувати наша 6-річка донечка, адже невідомо, як би зреагував її дитячий організм. Словом, розхвильована тим, що сталося, я взяла ту злополучну ікру, пішла у магазин і стала вимагати сертифікат якості. Продавець відповіла, що документ зберігається у власниці крамниці, а її на місці немає. Нічого, крім обурення, я не відчувала, адже сертифікат має завжди бути у торговій залі, і його зобов’язані одразу показувати на вимогу покупця! Але замість документу продавчиня запропонувала мені повернути гроші за товар, бо дуже хотіла, щоб я віддала їй цю баночку. До речі, у цьому магазині я якось купила вареники, які виявилися приправленими піском…
Хоча ікра коштує 170 гривень, від грошей я відмовилася, бо справа не в них, а в тім, що інші покупці можуть також отруїтися. Тож, пообіцявши, що проведу незалежну експертизу, я покинула крамницю».
Перш за все у понеділок вранці подружжя Бражнікових зайшли до нас. Справді, вміст баночки навіть зовні виглядав неапетитно. Субстанція мала не гарний яскраво-оранжевий колір, а скоріше бурий. Також зернята ікри не відповідали стандартному розміру - були надто дрібними. Запах продукту дуже віддалено нагадував той, який мав би бути, бо його перебивало амбре, схоже на ацетон чи якусь іншу хімічну сполуку. Судячи з написів на баночці, продукт був виготовлений 10.02.2017 року. Термін придатності – 12 місяців, тобто не перевищений. Виробник - Київське ТзОВ, що знаходиться на вул. Підвисоцького, 6-б. Вказаний лише стаціонарний телефон, але спроби додзвонитися були марними: ніхто не брав слухавку.
Хто захистить інтереси споживача?
Як виявилося, щоб провести незалежну експертизу, нині треба пройти і Крим, і Рим, і мідні труби. Причому, це ще не означає, що доб’єшся якогось результату.
Як і обіцяли, Бражнікови спочатку поїхали у Володимир-Волинську санстанцію. За словами пані Олександри, там їм відповіли, що експертиз не проводять і порадили звернутися у Володимир-Волинське управління Держпродспоживслужби, розташоване на вул. Кобзарській, 1. Звідти їх направили у державну лабораторію ветеринарної медицини, що на вул. Зимнівській. Однак виявилося, що і там на проведення експертиз не мають повноважень.
Після даремно витраченого часу Юрій та Олександра звернулися у міську раду, де раніше був відділ у справах захисту прав споживачів. Зараз такого відділу немає. Частково його функції передали управлінню економічного розвитку і інвестицій Володимир-Волинського міськвиконкому. Начальник Оксана Субицька пояснила, що питання незалежної експертизи можна вирішити через головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області та підказала, як написати заяву.
Написали, відправили рекомендованим листом, після цього вирушили у прокуратуру. Порадив це зробити диспетчер-консультант програми «Надзвичайні новини» телеканалу ACTV, куди теж телефонували Бражнікови у пошуках правди. Пороте у зазначеній установі сказали їхати у поліцію, але пані Олександра настояла на своєму і залишила заяву там. Їй відповіли, що документ все одно спрямують у відділ поліції. Після цього правоохоронці розпочнуть перевірку, вилучивши у неї товар сумнівної якості. Однак ікра й досі зберігається у заявників в холодильнику, а поліцейські щось не поспішають її вилучати та розбиратися. Залишається лише чекати.
Разом з тим існує ще один нюанс. Навіть якщо експертизу проведуть і буде засвідчено, що продукт не придатний до вживання, довести у суді, що ікру придбали у конкретному магазині, практично неможливо. У даному випадку, в крамниці, де був куплений товар, чеків на продовольчі товари не видають, лише на спиртні напої. А якби і був чек, все одно факт покупки доказати важко, бо де гарантія, що власник закладу торгівлі, аби захистити свої інтереси, не стане апелювати тим, що відбулася підміна товару (тобто його намагаються підставити). Принаймні, подібні прецеденти не рідкість.
Тож питання, хто захистить інтереси споживача, залишається відкритим. Порадити тут можна лише одне: купуйте продукти харчування тільки у тих закладах торгівлі, де не відмовляють у наданні сертифікатів якості і яким довіряєте.
Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі