Садіння, скошування та копання «другого хліба» обходиться селянам набагато дорожче, ніж ціна бульби на ринку.
Волинське село переживає не кращі часи, і ситуація, здається, поглиблюється. Усе більше спорожнілих садиб обростають кропивою та лопухами. Помітний відтік молоді, переважає населення старшого та похилого віку. Зрештою, у селах перестають утримувати велику рогату худобу. Якщо ще декілька років тому на пасовиськах налічувалося до 60-70-ти голів, то тепер можна нарахувати ледве 30. Селяни або зовсім відмовляються від утримування корів, або купують кіз. Причина одна: низька, порівняно із затраченою працею, вартість молочних продуктів.
Нині, як виявляється, загроза нависла і над картоплею. Незважаючи на любов до цього коренеплоду, селяни стоять на межі того, що від садіння картоплі доведеться відмовитися.
- Ви порахуйте, скільки коштів іде на оранку, садіння, обгортання, затим кропіння хімікатами та засобами від колорадського жука. І цей обробіток неодинарний, - каже Людмила Миколаївна, з якою познайомилася на ринку, жінка не забажала назвати свою адресу. – А ціна на сьогоднішній день – три гривні за кілограм. Доцільно садити? Посадити лише для себе – і досить.
Цього року в деяких селах зіткнулися ще з однією проблемою. Затяжні дощі викликали швидкий ріст зілля. Але механічних косарок у селах нині не так багато, і скосити всім бур’яни просто фізично немає можливості.
Цілком можна зрозуміти і людей, які мають власну техніку. Потрібно їм щиро подякувати за те, що не відмовляють односельцям, приходять на допомогу. Але техніка є техніка. Вона часто виходить із ладу, а запчастини та ремонт коштують недешево. Потрібно взяти до уваги і високі ціни на пальне, та і працю тракториста слід належно оцінити. Отож, напевно, мають рацію селяни, які серйозно замислюються над тим, чи вартість картоплі на ринку відповідає її реальній ціні.
І все ж триває активне копання картоплі. Здається, врожай цього року непоганий. Картопляна гірка посеред поля викликає і радість, і задоволення від вкладеної праці. То, можливо, не варто розчаровуватися і просто пережити момент, зберігаючи кращі надії на майбутнє.
Антоніна Булавіна
Коментарі