До речі, шкарпетки для воїнів у Благодатному в’яжуть не лише жінки, а й дехто із чоловіків. Зокрема це селищний фотограф Василь Кажуба. Він зв’язав і передав військовим 50 пар шкарпеток, ще 15 уже зараз готові. Причому в’яже їх Василь Іванович досить незвичним і оригінальним способом на двох спицях, який придумав сам.
-В’язати я навчився, коли був фотографом у Нововолинську. Часто бачив, як це роблять дівчата, що працювали поруч. Якось спробував сам і так захопився, що це заняття стало другим моїм хобі. Перше – фотографія. Навчившись азів плетіння, постійно вишукував різноманітні узори у книгах та журналах. Зараз важко навіть сказати, скільки різних виробів виготовлено моїми руками, - каже мій співрозмовник, який у перший день осені відсвяткував сімдесятилітній ювілей. – Так само важко порахувати і фотографії, які зробив за все своє життя, адже фотоапарата не випускаю з рук майже з дитинства. Нещодавно з нагоди 60-річчя нашого селища вийшла книга, тож більшість фотографій у ній – мої. А поїздити по світу мені довелося багато. В молодості сім років працював на алмазних рудниках у Якутії, а коли служив в армії, то побував у багатьох країнах світу. Тепер уже багато років живу в Благодатному. Маю двох синів, які проживають у Москві. А щодо шкарпеток, то не з чужих слів знаю: якщо ноги солдата в теплі, то й душа у нього буде тепла, - переконаний чоловік.
Реклама
«Якщо ноги солдата в теплі, то й душа у нього буде тепла»
Розділ новин:


Коментарі