Найбільші зміни, що приніс українцям 2017 рік

2017 рік був надзвичайно насиченим, і, на жаль, на непотрібні речі витрачено забагато часу. Однак можна виділити кілька позитивних тенденцій, які дають надію на те, що Україна починає поступово розвиватися.

Безвізовий режим з ЄС
11 червня 2017 року увійшло в історію завдяки спрощенню умов перетину кордону з країнами ЄС. За півроку 355тис. українців скористалася безвізом під час подорожей. Найбільше відвідали Польщу та Румунію – майже 90тис. та 65тис. осіб відповідно. Понад 128тис. чоловік використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227тис. подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямувала через морські пункти пропуску. Японія з 1 січня 2018 року спрощує візовий режим з Україною, а з 31 грудня безвізовий режим запрацює з ОАЕ. Це дало поштовх для розвитку інфраструктури. Укрзалізниця протягом року не лише оновлювала склад потягів, а й розвивала напрямки. Зараз українці можуть поїхати потягом до 7 європейських країн: у Польщу, Словаччину, Угорщину, Болгарію, Чехію, Румунію та Австрію. Покращилося й авіасполучення з Україною.

Пенсійна реформа
3 жовтня Верховна Рада України підтримала закон №6614 про пенсійну реформу. Тож уже з 1 жовтня підвищення на 200-1000грн. отримали понад 5,6млн. пенсіонерів. Чергове підвищення повинно відбутися з 1 січня. Реформа необхідна, оскільки дефіцит Пенсійного фонду в 2016 році складав 141млрд.грн., а це 11% ВВП. Зменшувати його за рахунок підвищення податків уже немає куди. Задля того, щоб змінити ситуацію, вирішено посилити вимоги до страхового стажу. В межах реформи передбачено запровадження накопичувального рівня з 2019 року. Також реформа передбачає скасування спеціальних пенсій для ряду категорій (працівники освіти, охорони здоров’я, журналісти, колишні чиновники, судді, прокурори) та скасування 15% податку для пенсіонерів, що продовжують працювати. А ще уряд пропонує антиінфляційну формулу розрахунку пенсії, щоб уникнути її знецінення.

Освітня реформа
Закон «Про освіту» ухвалено парламентом 5 вересня 2017 року. Реформа освіти передбачає перехід системи середньої освіти на три рівні: початкову, базову середню і профільну середню освіту. Навчання у школі триватиме 12 років. Діти, які підуть у перший клас наступного навчального року, закінчать дванадцятирічну школу у 2030 році. Натомість скоротиться час для здобуття вищої освіти. Окрім того, передбачено переведення системи сільської освіти на так звані опорні школи. Для найменших школяриків будуть відкриті двері найближчої до них школи, а от старшокласники доїжджатимуть до опорних закладів освіти зі значно кращими умовами. Чимало змін передбачено й для педагогів. По-перше, зарплата вчителя в Україні стартуватиме з 9,6тис.грн. залежно від категорії. Учитель буде вільним у виборі, як саме вчити дітей та яким чином підвищувати кваліфікацію. Директор зможе керувати однією школою не більше 12 років. Школи будуть автономними, а грошима розпоряджатиметься колектив. Найбільше суперечок викликала 7 стаття закону про мову навчання для нацменшин. Українська стане мовою викладання у школах нацменшин з 5-го класу.

Медична реформа
У квітні 2017 року стартувала програма «Доступні ліки» – пацієнти можуть отримати ліки проти серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. Восени Рада також ухвалила законопроект щодо проведення медичної реформи. Оскільки Президент поки не підписав законопроект, запуск медреформи переноситься. Громадяни повинні обрати собі лікаря та підписати з ним договір. Також передбачено, що частина медичних послуг стане платною. Сімейні лікарі становитимуть так звану первинну ланку медицини. Якщо лікар не зможе зарадити вашій проблемі, він повинен направити пацієнта на спеціалізовану ланку. На перших етапах медичної реформи до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення від лікаря. Реформа передбачає, що держава виділятиме лікарю в середньому по 370грн. на кожного пацієнта. За пенсіонерів та малюків платитимуть вдвічі більше. Це дозволить лікарям з 2000 пацієнтами заробляти до 18тис.грн. на місяць та посилить конкуренцію.

Судова реформа
3 жовтня депутати ВРУ проголосували за президентський законопроект №6232, який передбачає запуск судової реформи в Україні. Серед головних новацій впровадження Верховного суду, куди будуть передані всі цивільні та кримінальні справи, які залишилися на розгляді у Вищому адміністративному суді України, Вищому господарському суді України та Вищому спеціалізованому суді України. Також закон передбачає, що в Україні з’явиться Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Окрім того, буде можливість брати участь в судовому засіданні за допомогою відеозв’язку. А позови та інші заяви, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути обов’язково зареєстровані в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Посилюється відповідальність за порушення судового порядку. Громадян, місце роботи чи перебування яких невідоме, суд викликатиме на офіційному сайті судової влади України. Щоб подати до суду, потрібно внести щось на кшталт застави: так ви компенсуєте опоненту витрати на адвоката. До участі у справі можуть залучити експерта з питань права. У тексті закону говориться, що таким експертом може бути особа, яка має науковий ступінь і є визнаним фахівцем у галузі права. Наразі повноцінний запуск судової реформи залежить від створення Антикорупційного суду.

Енергетичні зміни
9 листопада ВРУ ухвалила закон про житлово-комунальні послуги. Головна мета закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах. Користуватися комунальними благами українці повинні на основі договорів з постачальниками комунальних послуг, яких тепер можна вибирати. Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги – не плати взагалі. Але механізм доведення цього поки не розроблений. Закон дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг, якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Але якщо заборгував споживач, закон передбачає стягнення пені. Її розмір – 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. Окрім того, цей рік запам’ятався завдяки перемозі «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. Також цьогоріч КМУ схвалив енергетичну стратегію України на період до 2035 року. Вона передбачає збільшення частки відновлювальної енергетики в загальній структурі сектору до 25%. А от вугільний сектор планують скоротити більше, ніж удвічі.

Електронне врядування
Україна стала першою країною у світі, уряд якої офіційно приєднався до Глобального реєстру бенефіціарних власників, відкривши дані про власників компаній. Зараз у країні відкрито більше 100 державних онлайн-реєстрів. ЗМІ та громадськість можуть вільно використовувати та аналізувати ці дані, щоб здійснювати публічний контроль. IT-бізнес на основі відкритих даних може створювати нові інтернет-сервіси та проекти. Окрім того, восени проголосували за законопроект про електронні довірчі послуги. Він дозволяє зареєструвати компанію, підписати договір, відправити будь-який запит, користуючись лише смартфоном.

Детінізація економіки
За підрахунками Мінекономрозвитку, в січні-квітні 2017 року рівень тіньової економіки щодо ВВП складав 37%, що на 6 відсоткових пунктів менше, аніж в аналогічний період 2016-го. Найвищий показник тіні спостерігається у фінансовій та страховій діяльності, добувній промисловості, в операціях з нерухомістю. Найменше в тіні перебуває сільське, лісове та рибне господарство. Та поступово тіньовий сектор в Україні скорочується. Частково економіку вдалося дещо «відбілити» завдяки зростанню реальної заробітної плати. Посприяла виходу з тіні й система електронних закупівель ProZorro. Сприяє детінізації і прагнення держави максимально скоротити обсяги готівки в економіці шляхом переходу на безготівкові розрахунки. Якщо раніше українці могли купувати за готівку товари чи послуги до 150тис.грн., то вже з початку 2017 року – лише 50тис.грн. З вересня запрацювала постанова НБУ, яка зобов’язує банки перевіряти походження коштів клієнтів.
Підготував Олексій Біянов

Розділ новин: 

Коментарі