Наталія Матіюк: «Коли ми створили свою групу в соціальній мережі, то перше відео зібрало за добу 16000 переглядів»

Публікації

Театральна група Будинку культури села Рогожани Тетяна Хахула, Софія Бохотниця, Наталія Матіюк, Оксана Сквара, Ірина Халімон.
Театральна група Будинку культури села Рогожани Тетяна Хахула, Софія Бохотниця, Наталія Матіюк, Оксана Сквара, Ірина Халімон.

Аматори сцени Будинку культури села Рогожани свою оригінальність пояснюють активним залученням сільської молоді до відродження національної культури.

Наталію Матіюк, директора Будинку культури села Рогожани, особливо представляти не потрібно. Слава про її оригінальний підхід до відродження національної культури на селі поширилась по всій Володимирщині. В чому ж оригінальність цієї жінки та їхнього творчого колективу?
Народилася Наталія в 1989 році в Рогожанах. По закінченню Лудинської середньої школи вступила на факультет психології Волинського державного університету імені Лесі Українки. Та доля направила життєвий шлях в іншу сферу. В 2010 році молодій жінці запропонували посаду директора Будинку культури в її рідному селі. 
- Я не прийшла на порожнє місце, - з теплотою в голосі пригадує пані Наталія. -  Передусім маю сказати, що в Рогожанах завжди були талановиті люди. Їм притаманна активність, заповзятість, бажання творити. Сумувати рогожанці не люблять і не хочуть. Вони вміють цікаво проводити дозвілля. На моє щастя,  збереглося приміщення Будинку культури. Діяв фольклорний і вокальний колективи, за що дуже вдячна моїй попередниці, на жаль, уже покійній Євгенії Ковалюк. Саме вона зуміла залучити людей до художньої самодіяльності. Але минав час. Люди старіли, відходили, тому моєю метою стало залучити молодь. І це мені вдалося. Створили чоловічу вокальну групу, залучили діток.

- Доводилося чути, що у вас особлива методика в роботі з дітьми. Допомагає фах психолога?

- Можливо. Залучаємо діток з 4-х років. Це саме той період у розвитку дитини, коли її найлегше зацікавити. Ми прислухаємося до думки дітей, адже їхня фантазія може багато чого підказати. Я прагну залучати дітей не тільки до творчості. Не всі можуть співати чи танцювати. Підростаюче покоління має бути зайняте: допомагати з підготовкою сцени, прибирати територію, підтримувати виступаючих під час концерту, допомагати з підготовкою костюмів.

- І все ж як вам вдалося на такий, можна сказати, високий рівень підняти культуру рідного села? Чи є якийсь секрет?

- Якщо є секрет, то я вже його відкрила. Це активність моїх односельців. Залучаючи людей, прагнемо розширити поле нашої діяльності. Об’їздили район, вчилися у своїх колег, зібрали багато цікавого зі скарбниці національних традицій, але карантин перебив усі плани. Руки опустилися. Стільки запланували заходів, та втратили надію все це втілити на сцені. І тоді вирішили створити власну групу в мережі «Фейсбук». Перше відео – День вишиванки. За добу воно зібрало 16000 переглядів. Відгуки та коментарі важко було порахувати. Згодом таким чином показали відео до Дня молоді, Івана Купала,  Дня Прапора, Дня Незалежності України. Нашу ідею підхопили інші, нам це приємно.
Кажуть, що ми оригінальні. Наша оригінальність – це наше бачення національної культури в сучасному світі, в сучасній обробці. Маємо прислухатися до молоді, почути її. На мою думку, молодь зараз у пошуку. Вона намагається відродити культурну спадщину народу, в той же час нелегко протистояти тиску сучасної попси. Я, наприклад, нічого поганого не бачу, якщо на вечорницях у стилі ретро звучатимуть сучасні пісні. Так повинно бути. Автентична українська культура має поєднуватися з новою епохою. Правда, певної межі дотримуватися потрібно. 

Бібліотекарка Тетяна Кінах, Наталія Матіюк  та староста села Тетяна Матіюк.

- А чому, на вашу думку, відродження національної культури прокладає собі шлях зі значними труднощами?

- Знаєте, хтось із класиків сказав, що держава, яка не виділяє гроші на культуру, виділятиме їх на зброю. Не хочу проводити невдалої аналогії, але саме в той час, коли масово стали скорочувати сільські клуби та бібліотеки, розпочалася війна. І це, мабуть, не просто збіг обставин. Але питання в тому, за що ж ми воюємо? За те, щоб бути нацією, за те, щоб зберегти свою національну самобутність. Поки держава не повернеться обличчям до культури, відродження йтиме нелегким та  довгим шляхом і ми знову втратимо цілі покоління. 
Вірні своїй меті, аматори з Рогожан написали власний проєкт «Здорова молодь в ОТГ». Його мета – популяризувати здоровий спосіб життя. Нині проєкт уже втілюється в життя. Створено гурток танцю. Заняття проводить відомий хореограф Олександр Божик, який приїздить до Рогожан. У планах створення спортивної кімнати. На цю ідею відгукнувся голова ГО «Нова ідея» Ярослав Кондисюк. З його допомогою вже проведено освітлення, завезено матеріал для ремонту стелі. Можливо, незабаром працюватиме гурток карате. Спортсмени із села вже є учасниками турнірів.  
Схвальні відгуки на свою адресу пані Наталія сприймає скромно. Вона вважає, що всі досягнення – це перш за все діяльність активних людей села. Поруч з директором Будинку культури незмінний художній керівник Оксана Долгонюк, ініціативний бібліотекар Тетяна Кінах. Вони – найперші порадниці пані Наталії, яка завжди зважає на їхні погляди з певних питань. При Будинку культури діє музей старовинних речей. Люди самі приносять ці речі до музею.  І, звичайно, творче натхнення колективу Будинку культури, яскравий вогник їхньої  діяльності підтримує староста села Рогожани Тетяна Матіюк. 
А для самої пані Наталії «батарейкою живлення» є її чоловік Володимир та доньки – 8-річна Вікторія і 4-річна Софійка.
Антоніна Булавіна, с. Рогожани, Володимир-Волинський район
 

Розділ новин: 
Теги: 

Коментарі

Схожі новини: