«Ми віримо, що Христинка повернеться до повноцінного життя, тільки підтримайте нас»

Родина Христинки Ващук із Верби всіма силами бореться за одужання дівчинки, яка постраждала внаслідок наїзду автомобіля.
Ми звикли співчувати людям, яких спіткала біда, і часто не замислюємося над тим, що співчуття – це лише фрази. Горе потрібно зрозуміти, і тільки тоді усвідомиш, що самі слова нічого не варті. Ось чому наше видання в черговий раз звертається до читачів допомогти родині, яку спіткало велике горе.
Це трапилося 5-го червня у Вербі. Семирічна Христинка Ващук, чий будинок стоїть над трасою Володимир-Волинський-Ковель, вже перебігла на інший бік траси, поспішаючи до школи, як раптом пригадала, що забула вдома деякі речі. Діяла тут зла рука фатуму чи так склалися обставини, важко сказати. Та коли Христинка знову переходила трасу, раптом прикипіла на місці, з жахом дивилася в лице страшної небезпеки, що летіла прямо на неї. Так принаймні пригадував водій, авто якого збило Христинку. Він запевняв, що дівчинка завмерла на місці, а для гальмування вже не залишалося часу.
До дівчинки, яка була без свідомості, викликали швидку допомогу. Христинку негайно поклали в реанімаційне відділення, але відразу ж направили до Луцька в обласну дитячу лікарню. З важкою черепно-мозковою травмою Христинка місяць перебувала в реанімаційному відділенні Луцької лікарні. 10 липня їй зробили операцію, за два дні перевели в неврологічне відділення. Нині Христинка перебуває в реабілітаційному центрі »Мудричі» у Тернопільській області. Дівчинка все ще у важкому стані. Її годують, але вона вже починає реагувати на появу знайомих людей.
З нами зустрілася бабуся постраждалої Марія Михайлівна Ващук.
-Ворогу не побажаю такого горя, яке спіткало нас. Крім Христинки, в сім’ї ще двійко дітей. Батько трагічно загинув. Але всі ми оптимістично налаштовані. І будемо боротися за зцілення нашої дорогої Христинки до кінця. У мене добре розвинена інтуїція, і я відчуваю, що наша дівчинка буде жити повноцінним життям. Христинка вже відкриває очі, поглядом реагує на появу знайомих.
Лікування потребувало значних коштів, і добрі люди допомогли родині. Дещо містичним виявилася допомога незнайомої людини, яка дала Марії Михайлівні 2200 гривень відразу в лікарні. Незнайомець назвався Вадимом. Саме так звали покійного батька Христинки. Можливо, батько з іншого виміру послав своїй дитині помічника, який носить його ім’я? Прийшли на допомогу майже всі жителі села Верба. Кошти надала громада на чолі з отцем Борисом. Родина дякує сім’ї Юлії Бранчук та сім’ї Просіцьких з Верби, колективу Вербської ЗОШ, голові Оваднівської сільської ради Сергієві Панасевичу, керівнику сільськогосподарського підприємства Ігорю Антощаку, підприємцеві Сергію Ковальчуку, Оваднівському професійному ліцею, працівникам Володимир-Волинського ТМО.
Проте лікування триває. Перебування в реабілітаційному центрі потребує великих коштів. А тому редакція «Міста вечірнього» від імені сім’ї Ващуків звертається до всіх людей з чуйним серцем із проханням допомогти родині. Пам’ятайте, що кожна ваша гривня, яку ви дасте на зцілення дівчинки, буде зарахована на небесах. Хто скільки може, люди, допоможіть, врятуйте Христинку! Хай береже вас Бог!
Кошти просимо пересилати на особисту картку Христинки Ващук в «ПриватБанку» за номером 4149 4978 7307 0959
Антоніна Булавіна, с. Верба, Володимир-Волинський район
Матеріал підготовлений за ініціативи благодійного фонду Олександра Шевченка та українського журналістського фонду.

Розділ новин: 

Коментарі