Міжнародний жіночий день: святкувати чи ні?

Це свято останнім часом викликає досить великий резонанс у суспільстві. Скоріше за все, це відбувається тому, що воно тісно переплітається зі спогадами про Радянський Союз. Ще десятиліття після здобуття Україною незалежності святкування 8 Березня залишалось популярним на його колишніх теренах, оскільки покоління, виховане в СРСР, не поспішало змінювати звичний ритм життя. Та сьогодні, коли спогади про той час потрохи починають танути, це свято викликає у багатьох негатив. Тож чи варто святкувати Міжнародний жіночий день? Щоб відповісти на це запитання, варто переглянути усі за і проти та врахувати думки винуватиць свята.
Історія виникнення 8 Березня
[caption id="attachment_38299" align="aligncenter" width="660"]
Міжнародний жіночий день таки має деякий зв’язок із соціалізмом та фемінізмом, адже ідеї фемінізму дуже подобались Комуністичній партії, оскільки зрівнювали жінок з чоловіками у військовій службі та важких роботах. Фемінізм у ті часи й справді мав соціалістичне спрямування. Перш за все жінки вимагали права на участь у виборах, можливості займати керівні посади, зменшення робочого дня, оплачувані відпустки під час вагітності та зарплатню на тому ж рівні, яку отримували чоловіки.
Почалося все весною 1857 року в Нью-Йорку. Тоді представниці американської текстильної індустрії вийшли на вулиці Манхеттена, вимагаючи підвищення зарплатні, покращення умов праці та рівноправ’я між чоловіками і жінками. Цей «марш порожніх каструль» полісмени розігнали, однак про подію знали всі. Через 50 років ситуація повторилась. Жінки знову вийшли на демонстрацію з тими ж вимогами. Цього разу поліція скористалась крижаною брудною водою. Однак у 1908 році «Жіночий день» розпочав традицію, що надалі супроводжувалася страйками і маршами представниць прекрасної статі. У 1910 році, коли масові жіночі демонстрації пройшли всією територією США, місцеві феміністки дісталися Копенгагена, де відбувалась Міжнародна конференція жінок-соціалістів. Саме тут ініціативу взяла на себе вже славнозвісна Клара Цеткін. На конференції було вирішено обрати конкретний день, аби привернути суспільну увагу до даної проблеми. У 1911 році перший Жіночий день в багатьох європейських країнах відзначили 19 березня. Цю дату запропонували німкені, оскільки саме в цей день в Німеччині були запроваджені реформи, які передбачали виборче право для жінок. Однак вже наступного року жіночий день відсвяткували 12 травня. Щодо дати 8 березня, вважається, що її запропонувала німкеня Єлена Ґрюнберг, і відбулось це напередодні Першої світової. жіночий
У Росії святкування припадало на 23 лютого 1917 року. Радянські жінки вийшли на протест проти війни. Мітинги переросли в сутички з поліцією. 26 лютого в Петроград увійшли війська для припинення загального страйку. 27 лютого відбулось озброєне повстання та перехід військ на бік учасників протестів. Було сформовано новий уряд, а Микола ІІ був змушений відмовитись від престолу. Цікаво, що в СРСР 8 березня стало офіційним святом лише в 1965 році, до того це був звичайнісінький робочий день.
Альтернативні історії 8 березня
Однак існують інші версії походження Міжнародного жіночого дня. Згідно з однією 8 березня 1895 року на вулиці Чикаго вийшла демонстрація повій, які вимагали виплатити зарплатню морякам. Очевидно, що це було не без власної зацікавленості. Згодом подібне відбулось і в Нью-Йорку, і з часом такі дійства переросли в Міжнародний жіночий день. Однак знайти конкретні підтвердження цього факту не вдалось.
Ще одна версія намагається прив’язати 8 березня до єврейського свята Пурім. Мовляв, Клара Цеткін була єврейкою і дуже майстерно спланувала «насадження єврейської культури у всьому світі». Однак Клара єврейкою не була. Її батько був лютеранином, вчителем у сільській школі, викладав закон Божий і грав на органі в кірсі. А ось чоловік феміністки-комуністки належав до євреїв.
8 березня і релігія
Негативне ставлення церкви до 8 Березня зрозуміле: святкування припадає на період Великого посту, а люди зазвичай відзначають його з розмахом. Хоча і в християн є свята, які вшановують панянок. Щоправда, пов’язані вони зі святими жінками, що жили праведним життям, були хорошими матерями, дружинами, громадськими діячками. Такі свята відзначали в різні дні, але впродовж року їх було чимало.
У мусульманському світі й досі не наголошують на ролі жінки у суспільстві. Головним там залишається чоловік. Однак неофіційно жіноцтво тут теж відіграє неабияку роль. В ісламі є ряд жінок – гідних прикладів для наслідування. Наприклад, Аїша – дружина пророка Мохамеда. У мусульман є дні, присвячені їй, які можна вважати аналогами Міжнародного жіночого дня.
Активістки про Міжнародний жіночий день
Богдана Стельмах, громадська активістка, координаторка Волинського прес-клубу, правозахисниця:
-Дискусії щодо того, святкувати чи ні 8 Березня, тривають не перший рік. Я належу до жінок, для яких ця дата важлива. Але її треба не святкувати, а відзначати, бо цей день було обрано для привернення уваги до боротьби жінок за право виборчого голосу, гідні умови праці і рівну з чоловіками оплату цієї праці. Те, що радянська влада проголосила його святом радянської жінки-трудівниці, а згодом перетворила на свято краси і весни, лише нівелює справжнє значення 8 Березня. Попри законодавчо закріплені рівні права жінок і чоловіків, в Україні жінка зазнає дискримінації в різних сферах і на різних етапах професійного розвитку. Тому, шановні чоловіки, перш ніж дарувати квіточку, яка завтра зів’яне, і проголошувати штамповані фрази, подумайте, що б ви могли зробити задля того, аби жінки відчували себе такими ж людьми, як і ви: при прийнятті на роботу, догляді за дитиною, веденні домашнього господарства, участі в політичному житті тощо.
Світлана Федонюк, журналістка, депутатка міської ради, голова комісії з питань освіти і культури:
-8 Березня – це радянське свято моєї мами і бабусь. Вони його любили, бо за тяжкою працею не мали просвіту: усім і усе принеси, приготуй, подай, посади, викопай, нагодуй, законсервуй… А в цей день ранньої весни, коли ще не розпочались городи, але вже вигулькнуло сонечко й перші пуп’янки котиків, мама і бабусі були не хатніми рабинями, а королевами родини! Мали жменьку уваги від дітей та чоловіків. І пучок кволеньких тюльпанчиків, придбаних у спритних «спекулянтів»... Про те, що 8 Березня запроваджено на честь дня народження єврейки із Замостя, німецької революціонерки Рози Люксембург, я вперше почула від політика Олега Тягнибока. Студенткою любила прогулюватись Шевченківським гаєм, там якраз проходив мітинг на підтримку нового українського свята – Дня матері, що відзначають у травні. У цей день теж світить сонце і цвітуть квіти. «То навіщо нам знати, коли день народження іноземки Рози Люксембург, щоб привітати своїх найрідніших українок – маму, бабусю, сестру, подругу?» - подумала тоді. І взагалі, жінкам треба дарувати квіти від серця, а не до якоїсь дати! Хоча, як бачимо, 8 Березня житиме у суспільстві стільки, скільки люди, народжені в СРСР. Кожен має право на власний вибір. Кожна держава запроваджує свої свята. Це і вимога часу, і політика.
Олена Кандиба, громадська активістка, голова ГО «Берег надії»:
-Жінці у сучасних реаліях приходиться доволі нелегко, нас зробили майже рівними з чоловіками: дім, діти, робота, відповідальні посади, бізнес. Чоловіки! Незважаючи ні на що, кожна з нас просто жінка – ніжна, слабка, чуттєва. І нехай хоча б 8 Березня ми дозволимо собі відпочити від всієї тієї серйозності і просто будемо насолоджуватися вашою увагою і приємним ароматом квітів. Я не вважаю 8 Березня пережитком Радянського Союзу (може, тому, що була ще малою, коли він розпався). Це для мене просто маленьке свято весни, краси, жіночності. Привід для чоловіка серед щоденної рутини зробити особливим один день для жінки, мами чи сестри. Для мене ще з дитинства 8 Березня – це червоні тюльпани. І, напевно, як ніхто, я святкую два дні, починаючи сьомого.
Любов Саць, начальниця відділу проектної діяльності та міжнародного співробітництва виконкому Володимир-Волинської міської ради:
-Чесно кажучи, мені подобається березень, бо це перший місяць найпрекраснішої пори року. Подобається цифра 8, адже, повернувши її на 90 градусів, отримаємо знак безкінечності. Я позитивно ставлюся до того, що у жінок повинен бути свій день. Але мені не імпонує те, що це свято започаткувала Клара Цеткін. Якщо забути про його засновницю і якщо запитати мене, коли я хочу святкувати день жінок, думаю, що я запропонувала б 8 березня. Ось такий парадокс.
Ганна Фурман, депутатка районної ради, очільниця Володимир-Волинського міського осередку ВО «Свобода»:
-Я абсолютно ніяк не ставлюся до дати 8 березня. Але прекрасно відношуся до вчинків людей. А якщо ця дата є стимулом для чоловіків нагадати про себе, то нехай. Все ж це викликає посмішку, радість, позитивні емоції у жіночої половини людства. Я обожнюю конвалії – тому це не мій день.
Віра Сергєєва, депутат Володимир-Волинської міської ради:
- Напевно всьому свій час. Проходять роки, інформаційний простір розширюється і на окремі дати і ідеологію більшість вже дивиться по іншому. Насправді в колишньому нашому союзі республік 8 березня було чи не єдиним святом, коли жінки вже звечора обирали найкращу сукню і розраховували на особливу увагу зі сторони оточуючих чоловіків. Проте вся ця «культура» переросла у якийсь фарс. З чим вітали маленьких дівчаток у садочках і школах? Чому колеги чоловіки мали обов’язково щось вигадувати з подарунками «щоб не було гірше ніж на 23 лютого» у робочих колективах? Чому в усіх колективах обов’язковим стало таке-сяке застілля в цей день? Справжні чоловіки не потребують визначеної дати в календарі, щоб подарувати квіти, парфум чи комплімент. Та й справжні жінки більше цінують щоденне щире відношення і приємні сюрпризи, ніж дань, нав’язану комуністичною ідеологією.

Розділ новин: 

Коментарі