Майстриня з Хобултови виготовляє прикраси, які цінують в Україні й за кордоном

Василина Акієва – одна з умілиць, яка постійно розвиває своє хобі. Ця 27-річна жінка встигає все: доглядати за трьома дітьми, тримати будинок у належному вигляді та робити вишукану біжутерію.
Дивлячись на біжутерію, яку виготовляє ця жінка, важко повірити, що ідеальна краса на шиї чи у вухах може бути створена людськими руками. Заради цього захоплення майстру варто вдосконалювати свої вміння та шукати нові сміливі рішення. Стереотипно вважати, що українці не дуже цінують хендмейд. Майже кожна наша жінка талановита, вміє щось творити власними руками, тому здивувати оточення дивовижними виробами зовсім не легко.
Усе почалося давно і досить прозаїчно: із плетених з бісеру брелоків-крокодилів. Колись багато школярок мало таку забавку, і Василина – теж. Однак на цьому любов до рукоділля пригасла на роки. Дівчина отримала освіту економіста, вийшла заміж, народила донечок-близняток Аню і Юлю. Але водночас вирішила, що потребує певного заняття. Спочатку це були ткані бісером ікони. До речі, перший верстат чоловік Василини виготовив зі цвяшків. Ідею плетіння Василина запозичила у книзі Олени Вірко «Ікони з бісеру». Спочатку жінка використовувала китайський бісер, а коли ринок заполонив якісніший чеський, то перейшла на нього. Треба визнати, що ткання ікон – справа непроста. Кожну деталь треба протягувати через усе полотно. Зараз Василина з перервами тче бісером величезну «Тайну вечерю». Свої перші роботи молода жінка пожертвувала у собор святого великомученика Юрія Переможця, де настоятелем її батько отець Євген Шевчук, а також у цьому храмі служить брат Василини – отець Андрій Шевчук. Після цього релігійну атрибутику в подарунок отримали і рідні Василини. На одну ікону жінка витрачає близько місяця. Але це далеко не все, на що вистачає сил і натхнення енергійній Василині з Хобултови.
Наступним захопленням молодої жінки стали квіти з бісеру. Натхнення для цього заняття рукодільниця знаходить в Інтернеті, де є можливість проходити онлайн-навчання. Як і ікони, ці квіти стали чудовим презентом для близьких Василини. А будинок Акієвих заповнений милими дрібничками, які господиня вміло розставила на поличках.
Через деякий час жінка взялася розширювати свої захоплення і почала виготовляти біжутерію. Підвіски, браслети і сережки – прикраси, якими рясніє скарбничка умілиці. Вироби Василина продає через Інтернет. Про створення віртуального магазину поки не думає, однак у неї близько п’яти тисяч друзів в «Однокласниках», чого цілком достатньо для комерційної діяльності. До створення власної сторінки у соцмережі жінку підштовхнули на виставці у Луцьку. Мовляв, негоже, щоб вироби ручної роботи високої якості пилилися. Між іншим, зазвичай творчі доробки Василини можна побачити на володимирських ярмарках, хоча минулого року у зв’язку з вагітністю хобултівчанка пропустила їх.
Окрім Луцька, жінку запрошували до Києва, однак тоді Василина перебувала на 9-му місяці вагітності і не змогла поїхати. Ймовірно, майстриня невдовзі відвідає Словенію. Така можливість виникала й раніше, однак рукодільниця не встигла виробити закордонний паспорт. Таким чином, поїздка відклалася.
Закордонні зв’язки майстриня закріплює через ті ж таки «Однокласники». Жінка зізнається, що її роботи замовляли в Росії, Великобританії, Словенії, Португалії, США.
Василина каже, хоча багато хто займається хендмейдом, однак конкуренції вона не помічає. Кожен умілець посідає свою нішу. Плетінням займається, наприклад, і хресна мама Ігорчика – наймолодшої дитини в сім’ї Акієвих.
Хобултівська майстриня розповідає, що ікони, квіти та біжутерія – основа її діяльності. Але талановита людина талановита у всьому, тому дізнаюсь, що Василина і безрукавки дітям зв’язала, і спіднички вишила, а колись цукеркові композиції робила та дизайн нігтів розроблювала. До речі, спідниці шила мама Василини. Ось така творча родина.
10-річних близнят Аню та Юлю не відрізнити, навіть вдома дівчатка одягнулися однаково. Діти зізнаються, що їх плутають у школі, хоча цього ніколи не зробить мама. Близнята демонструють «сестринські» кулони – саме так називають прикраси на шиї, зроблені маминими руками. Вони теж однакові. Що тут скажеш – дівчаткам пощастило, що їхня мама займається прикрасами.
У майбутньому майстриня планує розвиватися, виготовляючи авторські прикраси підвищеної складності, наприклад, із використанням вишивки, ткацтва, натурального каміння водночас. Зараз Василина, звісно, на бісероплетінні не зупинилася. Уже давно жінка експериментує з біжутерією, замовляючи фурнітуру та каміння з-за кордону. Очевидно, творча реалізація Василини Акієвої буде плідною, а замовниці її робіт – задоволеними.
Аліна Зай, с.Хобултова, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі