Увесь український народ об’єднався у боротьбі із загарбниками та у допомозі нашим співгромадянам, які вимушено покинули домівки, і воїнам-захисникам.
Серед володимирчан теж вирує палкий дух єдності у спільній справі та наближенні до перемоги. Не тільки зі зброєю в руках чи у волонтерських центрах робиться спільна добра справа, а й у багатьох церквах, зокрема і протестантських конфесій.
Церква "Благодать"
Як розповідає служитель церкви євангельських християн баптистів «Благодать» Андрій Семенчук, у приміщенні церкви (вул. Ковельська, 217) відкрили пункт благодійної допомоги для людей, які мають потреби. Зараз працюють у двох напрямках. Перший із них – це допомога місцевим одиноким соціально не захищеним мешканцям громади. Із цим посприяли місцеві соціальні служби, із представниками яких команда «Благодаті» завозить продуктові набори та іншу допомогу адресно до кожного, хто цього потребує. Інший напрямок роботи – із людьми, які самостійно можуть завітати у церкву «Благодать», зокрема й ті, хто був вимушений покинути свою домівку через війну. Тут вони можуть отримати продуктовий набір, одяг, а також хоча б мінімальну психологічну допомогу.
- Ми проводимо анкетування цих людей. Серед запитань також люди можуть вказати список потреб на майбутнє, із якими через певний час наша церква зможе допомогти і вирішити певні питання, - каже Андрій.
Також у церкві постійно моляться за людей, яким допомагають.
- Бог для нас дуже багато зробив, він нас спас. Знаючи це і те покликання, до якого Він нас призвав, ми хочемо робити добро для людей, змінювати цей світ на краще і в такий спосіб підбадьорювати наш народ, який зараз перебуває у стані війни з окупантами. Бо хто, як не ми? Наша ціль – показати людям, що навіть у воєнний час можна мати мир та спокій і де його шукати у будь-який час, - зазначає служитель церкви.
Церква християн віри євангельської – п’ятидесятників
Церква християн віри євангельської – п’ятидесятників, що знаходиться у Володимирі на вул. Незалежності, у час війни навіть розпочала особливе служіння. Як розповідає пастор церкви Петро Люлька, найперше люди зіткнулися із багатокілометровими чергами на кордоні. Церква одразу підключилася до роботи, і прихожани почали годувати людей, які стояли в черзі. Для цього там поставили намет і готували чай та їжу.
- Коли відкрили кордони і людей стало менше, ми переключилися на іншу роботу. Було прийнято рішення відправляти продукти у ті місця, де зараз точаться бої і люди потребують елементарних речей та продуктів харчування, - розповідає Петро Іванович. – Для цього стали купувати 2-3 свині на день і переробляти на тушонки. Тепер щодня виготовляємо по 400 банок м’ясної консервації. Окрім цього, оголосили в церкві, щоб усі охочі принесли консервовані продукти, картоплю, макарони і крупи. Це все ми завантажуємо волонтерам, які доставляють до місця призначення, або передаємо у Луцьк чи Рівне, де також ці продукти розділяють за потребою.
Також у цій церкві приймають біженців. Тут є декілька кімнат, які облаштували спеціально для цих потреб. У церкву попередньо телефонують і кажуть, скільки людей мають поселитися. Наприклад, зараз на проживання мають приїхати дві жінки, які опікуються п’ятнадцятьма дітьми. Для них спеціально придбали ліжка. Дехто проситься на декілька днів, поки підготує документи для виїзду за кордон, або чекає тут рідних, або на час пошуку квартири у Володимирі.
- Ми як християни маємо Слово Боже, із якого черпаємо джерела добра, і робимо це просто тому, що інакше не можемо. Є проблеми – ми їх вирішуємо. Таке наше життя, що не можемо оминати тих, хто потребує нашої допомоги, - запевняє пастор.
Церква «Дім Євангелія»
Ще одна церква євангельських християн баптистів «Дім Євангелія» (вул. Луцька, 177) від початку війни почала служіння допомоги біженцям.
- Коли в Устилузі утворилися великі черги, члени нашої церкви їздили роздавати їжу і гарячий чай та каву для людей, які їхали у Польщу, - розповідає служитель церкви Андрій Радюк. – У домі молитви ми облаштували місця для людей, яким необхідне місце для ночівлі. Зараз у нас проживає восьмеро людей, але частіше приїжджають ті, кому потрібно переночувати чи побути декілька днів. Наприклад, лише в понеділок ми прийняли 28 людей у приміщенні церкви.
Як зазначає пан Андрій, відповідно, якщо приймають, то і годують. Окрім цього, члени церкви приймають біженців до себе. А також роздають речі, засоби гігієни та дитяче харчування.
- Ми бачимо потреби людей і відповідаємо на них. Просто не можемо бути осторонь. Якщо Бог закликає любити ближнього і робити добро, то ти не можеш не допомогти, коли бачиш потребу. Якщо є можливість, то чому не робити добро? - каже служитель.
Олексій Біянов, м. Володимир
Коментарі