Мандруймо разом з Українським журналістським фондом

Між пишним Версалем і українською Качанівкою, між берлінським Різдвом і «Чернігівською колядою» українці частіше обирають друге в першому і другому випадках.
І це цілком аргументований вибір. Чернігівчани роблять все для того, аби їхній край став туристичною меккою. Отож із Волині їдемо до Києва, а з центрального вокзалу маршруткою - до Чернігова. Саме так їхали журналісти з Волині до прадавньої київськоруської землі на запрошення керівництва  області.
Серце Сіверщини, місто  Чернігів, зустрічає на під`їзді до нього величним храмом Святої Катерини. Особливим храм видається ввечері, коли вихоплюється з пітьми потужним світлом і  навіює ті часи, коли чернігівський полк  проявив неабиякий героїзм у штурмі Азова 1696 року. Саме на честь  чернігівських козаків через 19 років  після військової баталії і було збудовано Катерининську церкву, яка повністю зберегла свій вигляд тих часів.
За історичними джерелами, місто налічує більше 1300 років від часу свого заснування, і переважною більшістю збереглися пам’ятки архітектури - культові споруди. Найбільше у древні часи Київська Русь зазнавала шкоди від монголо-татарського іга, і, звісно,  першою, хто приймав навали загарбників, була Чернігівщина. Місто  багаторазово руйнували і відбудовували. І попри це  до наших часів з домонгольської доби  сіверцям вдалося  зберегти  шість  пам`яток  архітектури національного значення: Спасо-Преображенський собор, Борисоглібський собор, Єлецький Успенський монастир, Антонієві печери, Іллінську церкву, П`ятницьку церкву. Але це неповний перелік історичних пам`яток міста для туристів з його 32 об`єктним послужним списком. Чернігів з цими пам`ятками занесено до попереднього списку  Всесвітньої спадщини  ЮНЕСКО.

Кожна пора року у Чернігові  має свої  туристичні принади
Іноді за цікавими краєвидами, чи прагнучи отримати враження від нових подорожей, ми їдемо далеко від рідного краю: Європа, Азія, Африка. А чи варто це робити, коли зовсім недалеко є  те, що ми шукаємо.
Отож вирішуємо і зекономити, і краще вивчити свій рідний край. Можна звернутися до туристичної компанії і не морочити голови телефонними дзвінками у пошуку житла чи облаштування побуту під час поїздки, а можна самостійно приїхати до Чернігова і на місці звернутися до туристично-інформаційного центру, що діє при міській раді. Дешевше - гарантовано. І головне, що вам безкоштовно   допоможуть скласти індивідуальний туристичний маршрут по Чернігівщині.
Журналісти мали змогу при зустрічі з керівником апарату Чернігівської обладміністрації Наталією Романовою побачити презентацію туристичної привабливості краю, а найголовніше -  отримали всесезонну програму заходів. Та й справді – цікавіше їхати до будь-якої місцини, де, крім пам`яток, ще можеш побачити,  чим живуть люди, відчути їхній дух і атмосферу. Отож вибираймо на свій смак, або на час вашої відпустки: у січні це Різдвяний фестиваль «Чернігівська коляда», в лютому – «Проводи зими» і «Масляна». Відкриття туристичного сезону відбудеться у квітні. Його відкриє фестиваль туризму, краси і грації «Міс  туризм». Місто у цей час стає схожим на святкову феєрію - усюди кольорові кульки, квіти, прапорці та вечірні різнобарвні вогники. У червні відбувається мультфестиваль  «CherVen», а в липні - свято Івана Купала та фестиваль «Козацькі розваги». У серпні чернігівчани і гості відзначають День незалежності, святкують  на ярмарку «Щастя краси» і куштують різноманітні страви під час гастрономічно-мистецького фестивалю «40 УХ». Місто з різних боків омиває ріка Десна, і особливо спекотної днини усі бажаючі  мають можливість поніжитись на місцевих піщаних пляжах і попірнати у річці. Тому перебування влітку подвоює отримані враження  від  чернігівського краю.
Особливо святковим і вбраним Чернігів буває у вересні на День міста і у жовтні під час фестивалю «Чернігів - місто козацької слави». У листопаді багато гостей приїздять на відкритий фестиваль німецької культури імені Германа Пфайфера. А в кінці року всі з нетерпінням чекають «грудневих театральних вечорів».
Для знаючого туриста і такого, що цікавиться історією, для  знайомства з пам`ятками міста потрібно днів зо два, а якщо ще побувати на одному із заходів, то, напевно, три - і за умови, що знайомство відбуватиметься у форматі оглядової екскурсії. Корисним у такому знайомстві стане невеличкий путівник «Чернігів як на долоні», упорядником якого виступив туристично-інформаційний центр. У ньому - уся супроводжуюча для туриста інформація, а також зазначено на вміщеній карті розташування екскурсійних об`єктів.

Легенди Антонієвих печер
Якщо ви не побували у цій перлині історії, то можна вважати, що ви побачили місто, але не відчули духу древнього Чернігова. Чому печери називаються Антонієві? Тому, що засновником і будівничим їх був сам Антоній Печерський.
Спускаємося вузенькими лабіринтами, що знаходяться під будівлями Іллінської церкви, і неначе білий морок обвиває наші погляди в невеликих отворах глинобитних стін, в далечині вузьких коридорів. Кажуть, що це духи монахів, які молилися за всіх людей і навічно оселилися в цій обителі. Саме вони очищають душі тих, хто сюди приїздить і приходить, щоб помолитися чи отримати зцілення. Болдині гори, які сподобалися Антонію Печерському своїми  дубовими гаями, стали тим місцем, де він викопав печеру і оселився. З часом було споруджено келії для ченців, які були частинкою підземного міста. Споруджувалися також і наземні будівлі. Історики вважають, що попередницею Іллінської церкви спочатку була дерев`яна, як і у лаврі. Монголо-татарська навала спустошила монастир і зупинила його життя до 1649 року, допоки відбудову не почав чернігівський полковник Степан Подобайло. Також багато коштів і зусиль у відродження монастиря вклав чернігівський  архієпископ Лазар Баранович. Завдяки його старанням у комплексі монастиря постав Троїцько-Іллінський собор.
Кожна будівля, кожен елемент цього монастиря звертаються до прийдешніх поколінь своїми надзвичайними розповідями і легендами. І справді, перебуваючи в печерах чи підземній церквичці, відчуваємо власним тілом енергетику землі, суть будь-якої легенди, які тут зародилися і пішли у світ: про підземний хід між Черніговом і Києвом, про Маліїв рів, у якому навернутий пізніше самим Антонієм Печерським у віру розбійник Малій наводив страх на тутешніх жителів, про посаджений дуб і криницю, викопану Антонієм, про чудотворну ікону Іллінської Божої Матері, яка оберігає місто від загарбницької пошесті, а також про поховання Іллі Муромця.
Звісно, що комплекс класичних церковних будівель на пагорбах дає можливість зробити неперевершені фотографії місцевих краєвидів. А для туриста чи мандрівника це цікава знахідка -  зробити гарне фото.

Качанівка, або український Версаль
Погода для  журналістських мандрівок була не надто сприятливою: сире трохи підморожене повітря, що іноді пронизувалося східним колючим вітром, не сприяло бажанню кудись їхати з теплого Чернігова, але  редактор чернігівської газети «Деснянка» Лариса Мілова була незрушною у тому, що  усім гостям цього краю, не тільки журналістам, потрібно відвідати родовий маєток української аристократії.
-Заповідник переживає не кращі часи. Ми не маємо права забути нашу історію. Завдяки таким візитам влада задумається і зробить все для того, щоб українська Качанівка увійшла у світову історію на рівні Версаля чи Петергофа, – дорогою від Чернігова до районного центру Ічні розповідала редактор про палац у Качанівці.
Важко читачу уявити унікальний місцевий краєвид: річка Смош  з рукавами, різновисотні пагорби природної тераси, дубові, вербові  гаї, і в них органічно вписані будівлі національного історико-культурного заповідника «Качанівка». Історики й архітектори стверджують, що заповідник є кращим зразком палацово-паркового ансамблю в Україні. 150 років його будували, неодноразово   перебудовували, змінювали просторовий устрій. Тогочасна  українська еліта – почергово власниками цього маєтку були  П.Румянцев-Задунайський, О.Румянцев,  Г.Почека,  Г.Тарновський, В.Тарновський - приймала у себе в гостях Т.Шевченка, М.Гоголя,  Марка Вовчка, М.Ге, М.Глінку та багато інших відомих діячів культури і мистецтва.
Палац дуже великий. До нього добудовано два гострошпильні флігелі. Попри те, що в дореволюційні та радянські часи будівлі використовувалися в різних цілях, реставраторам вдалося відновити інтер’єри палацу, а місцевим краєзнавцям і спеціалістам заповідника  відшукати предмети його побуту, меблі.
-Дуже хочемо зробити Качанівку привабливим історичним  центром. Вважаю, що нащадки не матимуть майбутнього, якщо не знатимуть історії. Багато речей доводиться відшукувати на ринках, у  приватних колекціях, аби відтворити епоху того часу, -  надзвичайними історичними фактами і легендами ділиться з гостями провідний спеціаліст Оксана Михайлівна Петренко. -  Переконана, що всі бачили картину відомого російського і українського художника Іллі Репіна «Запорожці пишуть листа  турецькому султану». Саме  більшість ескізів до картини, як і саму картину, художник писав з багатьох реальних жителів  села і, звісно, тогочасних історичних постатей, саме тут, у Качанівці.
Навпроти палацу за кілька десятків метрів стоять два гостьові флігелі, а через бруковану алею постала велична Георгіївська церква. Весь ансамбль будівель доповнює ландшафтний парк з каскадом із 12 ставків, парковими скульптурами і містками. На території  заповідника є готель, де можна зупинитися на ніч.

Згущене молоко купуйте і споживайте тільки Ічнянського  молочно-консервного комбінату
Будь-яка мандрівка не може відбутися без того, щоб чогось не спробувати смачненького у тих краях. І справді, кухня тут смачна, як і будь-де в Україні. А от згущене молоко та інша молочна консервована продукція виробляється якісно не в багатьох містах. Коли повернулися до Чернігова, нам пощастило не тільки спробувати згущене молоко, але й побачити, як його виготовляють. Таку чистоту і порядок не завжди побачиш на власній кухні. Одним словом - усе стерильно. Групу одягли як лікарів в операційній і тільки тоді здаля поводили по цехах, де розумна автоматика під керівництвом спеціалістів приймає молоко, очищує, згущує та консервує молочні продукти.
-Коли ви зупинилися в магазині перед вибором, чиє згущене молоко купувати, тобто, якого виробника, то за нашу продукцію можу поручитися: які складники написані на етикетці, такі і є у консерві. Ми випускаємо різну продукцію двох торгових марок «Ічня» і «Мама Мілла», які розраховані на різних за купівельною спроможністю покупців. Але якість продукції обох марок майже однакова, її мають можливість оцінити на 4 континентах у 38 країнах світу. Неодноразово ми ставали призерами міжнародних виставок, – розповідає власник і президент групи компаній «Правіо» (до складу якої і входить Ічнянський  молоко-консервний комбінат) Валентин Запорощук.
На правах гостинного господаря саме він провів екскурсію по підприємству, а згодом - дегустацію смачної продукції. Не тільки побачене, чи наявність міжнародного сертифіката відповідності  виробництва, чи бездоганне чисте виробництво, а сам смак молочної продукції, яку куштували на дегустації, утвердив у думці, що від сьогодні купуватиму згущене молоко тільки виробництва Ічнянського молочно-консервного  комбінату. До слова, певний ряд продукції призначений маленьким дітям, а також людям, які мають  цукрову недугу.
Два дні на Чернігівщині промайнули як одна мить. Сіверська земля, що виднілася за вікнами автобуса з журналістами, залишала ще багато незвіданих місць і легенд. Повернемося навесні на відкриття  туристичного сезону.
Олексій Біянов, м.Чернігів

Розділ новин: 

Коментарі