Криптовалюта поза законом?

Нещодавно кіберполіція викрила працівника вишу, який розповсюджував шкідливе програмне забезпечення та займався майнінгом криптовалюти за рахунок державного університету. Для анонімізіції усіх розрахунків за вчинення протиправних дій він використовував криптовалюту. Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч.2 ст.361 Кримінального кодексу України. За що дійсно може бути покараний працівник, то це за використання електроенергії вишу задля власного збагачення, адже довести його вину буде неможливо через анонімність криптовалюти. А за видобуток біткоінів ще наші можновладці не придумали покарання.

Що таке криптовалюта
Криптовалюта – це цифрова (віртуальна) валюта, одиниця якої – монета, що захищена від підробки. Це зашифрована інформація, скопіювати яку неможливо. Криптовалюта ніяк не пов’язана з будь-якою валютою або з державною валютною системою. Це суттєва відмінність від звичайних грошей, які перш ніж з’явитися на рахунку в електронному вигляді, повинні бути спочатку внесені на рахунок у грошовому еквіваленті. Наприклад, через банк або платіжний термінал. На даний момент у світі кількість видів криптовалют вже наближається до тисячі, і ринок продовжує рости. Біткоін – це перша і найвідоміша з безлічі інших віртуальних електронних валют. Термін «біткоін» запозичений з англійської мови і утворився шляхом злиття двох слів: bit (мінімальна одиниця інформації) і coin (монета). Біткоін кваліфікують як віртуальну валюту, грошовий сурогат, електронну послугу, електронну інформацію, нематеріальну цінність, приватні гроші, віртуальний товар тощо. Біткоін функціонує без будь-якого контролюючого органу або центрального банку. Обробка транзакцій здійснюється колективно учасниками мережі, дозволяє проводити будь-які операції анонімно. Ніхто не володіє і не контролює біткоіни, але всі можуть стати учасниками мережі. Мережа біткоін заснована на так званому «блокчейні» (ланцюжку блоків) і являє собою публічний реєстр, який зберігає дані про всі транзакції системи. Усі транзакції захищені електронними підписами користувачів — учасників мережі, які видобувають біткоін або проводять з ним будь-які операції.

Як у світі ставляться до криптовалют
Враховуючи «незалежність» біткоіна від світових фінансових систем, ставлення до нього неоднозначне, а в багатьох країнах статус криптовалюти досі не визначений. У квітні 2017 року уряд Японії офіційно визнав біткоін платіжним засобом, який виконує функцію валюти. Водночас офіційною грошовою одиницею залишилася лише ієна. Станом на початок вересня того ж року обсяг криптовалют у світі оцінювався у 146,2 млрд. доларів. Левова частка припадала на біткоін.

Статус криптовалют в Україні
Національний банк України досі чітко не визначився, що ж робити з криптовалютами. Оскільки немає центрального емітента – того, хто випускає гроші, то криптовалюта не може офіційно вважатися грошима. Нацбанк не може визнати це платіжним засобом. Законодавчої заборони на операції з використання криптовалюти в Україні не існує. Саме тому ані роз’яснення НБУ, ані інші підзаконні нормативно-правові акти не можуть замінити закон, який би прямо врегулював або заборонив обіг криптовалюти. Хоча НБУ та Державна фіскальна служба заявляли про незаконність криптовалют, це не відлякує наших співвітчизників від їх використання. Наприклад, стало відомо, що одне з київських кафе почало приймати оплату в біткоінах. Активний розвиток криптовалютних відносин потребує правового врегулювання. Відповідно до чинного законодавства, криптовалюта в якості взаєморозрахунків використовуватися не може, тому біткоіни як платіжний засіб неспроможні. Фізичні чи юридичні особи, які використовують валюту біткоін, здійснюють операції та ведення бізнесу на власний страх і ризик без жодних гарантій з боку держави.

Правоохоронці про криптовалюту
Спеціалісти з кіберполіції повідомляють, що за всіма ознаками криптовалюта може відноситися до електронних коштів. У той же час контроль за її транзакціями забезпечується криптографічним захистом. Незважаючи на те, що існування й обіг криптовалюти базується на основах фінансової піраміди, кіберполіція підтримує ідею легалізації криптовалюти в Україні, а також процесу її майнінгу (видобутку). «Сьогодні виникла необхідність якнайшвидше врегулювати на законодавчому рівні питання, пов’язані з використанням криптовалют, а також впровадження необхідного оподаткування операцій з купівлі чи продажу криптовалюти. Крім того, необхідно визначити відповідні правила функціонування українських криптовалютних бірж і пунктів обміну криптовалют», - зазначив керівник департаменту кіберполіції Сергій Демедюк.
За його словами, сьогодні врегулювання користування криптовалютою в Україні є досить актуальним питанням. Оскільки обіг криптовалют та їх статус в Україні не визначений, зловмисники активно використовують криптовалюту для анонімізації своїх злочинних дій. У той же час громадяни все частіше стають жертвами шахраїв під час операцій з криптовалютою, не маючи при цьому повноцінного захисту від правоохоронних органів. Сергій Демедюк також додав, що всі операції з криптовалютою в Україні мають бути з обов’язковою ідентифікацією власника криптовалютного гаманця, так як основною проблемою правоохоронців у світі є саме підтвердження права власника гаманця на його власність, а отже, і визначення його потерпілим. У випадку неспроможності найближчим часом врегулювати статус криптовалюти в Україні держава повинна офіційно заборонити її обіг, щоб кожен знав про те, що, купуючи чи продаючи криптовалюту на території України, він ризикує втратити свої фінансові вкладення безповоротно, не маючи права на захист і відшкодування збитків. Для легалізації та врегулювання криптовалютних технологій в Україні кіберполіція готова до співпраці з усіма зацікавленими відомствами та організаціями.

Точка зору підприємців
-Сьогодні ми бачимо тиск СБУ та інших правоохоронних органів на майнерів та інших учасників ринку. Думаю, що будь-які причини, які офіційно озвучуються, – це всього лише привід, як і було раніше з ІТ-компаніями, коли сотні звинувачень та вилучень техніки навіть не дійшли до судів. При тому, що ніхто так і не відповів за те, що діяльність багатьох компаній була частково або повністю зупинена, і, природно, збитки теж ніхто не відшкодував, - розповідає Андрій Колодюк, голова Української асоціації венчурного та приватного капіталу, венчурний інвестор та підприємець. – Наприклад, криптобізнес звинувачують у тіньовій діяльності. Але, як і будь-які фіатні гроші, наприклад, готівка, криптовалюта – це тільки інструмент, який може бути використаний в різних цілях: хтось купує хліб, а хтось дає хабар. Тому повторю, більшість звинувачень – це тільки привід. Ми вже навчилися самі захищати бізнес і відстоювати свої інтереси, але якщо говорити про роль держави і відповідати на питання перших осіб: «Чим ми можемо допомогти?», відповідь одна: допоможіть захистити бізнес, в тому числі від незаконного тиску. Дуже важливо правильно комунікувати з депутатами, чиновниками і просувати ідеї роботи з криптовалютою як спосіб залучення додаткової уваги до України, як до гавані, місця для ведення міжнародного бізнесу в цій галузі. Результатом цього стануть мільйони і мільйони інвестицій, робочих місць і статус інноваційної держави.
Зараз в України з’явився унікальний шанс нарешті зайняти гідне місце на економічній карті світу, вийти в лідери в секторі блокчейну і крипторинку, і в Давосі ми отримали підтвердження цього під час роботи нашого Українського дому. Якщо ми хоча б асиметрично не дамо відповідь ініціативам інших країн, які працюють над цим, то криптобізнес (включно з українським) буде в Білорусі, Естонії, Гібралтарі, Швейцарії, але тільки не в Україні.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі