Конкурсант №2. Ігор Володимирович Халимендик, завідувач терапевтичним відділенням  КП «Володимир-Волинське ТМО»

×

Повідомлення про стан

Щоб мати право голосувати необхідно Отримати доступ.

Молодий лікар і очолюваний ним колектив знаходяться на передовій у боротьбі з коронавірусом

Останнім часом найбільше подяк пацієнти, яким у терапевтичному відділенні ТМО повернули здоров’я і врятували життя, висловлюють лікарю Ігорю Халимендику.

«Мене в лікарню привезли вже майже напівмертвою. Активізувалися побічні хвороби. Я була впевнена, що не виживу. Та завдяки Ігорю Володимировичу і всьому колективу терапевтичного відділення знову радію життю».
«Ви не уявляєте, як це було і боляче, і страшно, коли збагнула, що мене підкосив клятий вірус. Та професійне лікування, а головне, чуйність і теплота, якою була оточена в терапевтичному відділенні, вселили надію на зцілення. Низько кланяюсь усьому колективу терапевтичного відділення і особисто Ігорю Володимировичу».
«Сам Господь прислав до нас цього молодого лікаря напередодні всесвітнього лиха, що носить назву COVID-19. Віддаючи данину поваги всім медикам нашої лікарні, маю сказати, що в особі Ігоря Володимировича зустріла і лікаря, і людину з великої букви. Хай береже Бог усіх працівників терапевтичного відділення, які боролися і за моє життя, і за життя інших хворих».
Такі відгуки про Ігоря Халимендика почула, коли вдалося анонімно поспілкуватися з людьми, які перехворіли на коронавірус. Їм врятували життя в терапевтичному відділенні Володимир-Волинського ТМО. 
Народився Ігор Володимирович у місті Першотравенськ Дніпропетровської області. У 2017 році закінчив медичну академію в Дніпрі. Роботу знайшов через інтернет і, зв’язавшись із головним лікарем Володимир-Волинської лікарні, приїхав у наше місто. Три місяці працював у приймальному відділенні, а згодом перейшов у терапевтичне. Із січня 2020 року очолює це відділення.
Надзвичайно чуйний, людяний, завжди оптимістично налаштований, із теплою усмішкою – таким бачать свого лікаря колеги і пацієнти. Водночас  Ігореві Халимендику властиві такі риси, як відповідальність і вірність обов’язку. Із самого ранку і до кінця робочого дня він біля хворих. У цей час ніхто не має права турбувати лікаря, відволікати його в інших справах. Домовленість про зустріч – тільки по телефону, лише в кінці робочого дня. Та й немає впевненості, що Ігорю Володимировичу не доведеться знову ставати на двобій із підступним вірусом, рятуючи життя людини. 
Одна з працівниць лікарні, яка була пацієнткою пана Ігоря (з етичних міркувань прізвища не називаємо), зазначила, що завідувачу терапевтичного відділення вдалося згуртувати колектив, перетворити його на дружну професійну команду, яка здатна дати відсіч жорстокій хворобі. Звичайно, лікарі – не чарівники. Коли недуга перемагає і людське життя відлітає у засвіти, вони сприймають утрату як власний гострий біль. 
Ігор Володимирович на собі відчув нищівний удар коронавірусу. Незважаючи на те, що працював у спецодязі, уникнути зараження не вдалося. 
- Знаєте, - зізнається лікар, - напередодні хвороби у мене в квартирі працювала ремонтна бригада. Після того, як стало відомо про мою хворобу, ця бригада перейшла на інше місце, але їм там відмовили. Люди злякалися, і я їх розумію. Все почалося з легкої форми. Відчував слабкість, думав, що це перевтома. Та вночі раптом піднялася температура. Негайно ліг у лікарню, ізолювався від дружини та дитини. Лікування тривало десять днів. Таким чином у лікарні відбув самоізоляцію.
Напевно, тому, хто переніс власний біль, легше зрозуміти страждання інших. Через це, мабуть, Ігор Володимирович із такою чуйністю ставиться до хворих, прагне повернути людям здоров’я і радість життя. Крім того, молодий лікар займається активною громадською діяльністю. Цього року він став членом виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради. Отож інтереси медицини та пацієнтів буде відстоювати справжній професіонал і патріот своєї справи.
А ще є особисте життя, сповнене барв молодості, світлих надій і любові. Вдома на Ігоря Володимировича чекають дружина Руслана і синочок Ярослав. У нелегкій роботі лікаря родина – це справжня батарейка живлення, бо саме в сімейному колі він черпає сили та наснагу. І найкращий відпочинок після напруженого трудового дня – спілкування з дружиною та сином, спільні прогулянки, розваги. Останнім часом сім’я Ігоря Халимендика захопилася мандрівками, особливо вподобали подорожі на казкове Закарпаття. 
Незважаючи на те, що вірус не відступає, ми вже не з такою тривогою дивимося у завтрашній день, як на початку карантину. Наші лікарі набувають досвіду в боротьбі з ковідом, освоюють нові ліки. А головне, вони постійно поруч, завжди готові прийти на допомогу, жертвуючи власним здоров’ям, а іноді й життям. Ігор Володимирович – серед таких лікарів. Тож нехай Бог дає йому і всім його колегам хороше самопочуття, позитивний настрій, віру у власні сили і зцілених вдячних пацієнтів.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський 
 

Категорія конкурсу: 
Набрано голосів: 
22
Vote up!

 

           Ціна одного голосу 10 грн. Оплатити, щоб кнопка стала активною.

 

Коментарі