І в Норвегії не рай

«Коли у 2010 році я через сімейні обставини відвідала Норвегію, то думала, що потрапила в рай!» Таким було перше враження Олександри Дячук від цієї країни.
Протягом сімнадцяти років колишня медична сестра Оваднівської амбулаторії гостювала у своєї доньки, яка поєднала долю з чоловіком із цього далекого північного краю, дванадцять разів по три місяці. Олександра Володимирівна може багато і годинами розповідати про Норвегію, про подорожі Європою, але впродовж тривалого часу зробила висновок, що «не такий вже там і рай». Районні видання, у тому числі і наша газета, неодноразово писали про знайомство пані Олександри з іншим світом. Проте проста сільська жінка вивчає позитивні та негативні сторони європейського життя й дотепер. Нове пізнається в міру того, як росте її внучка, і з огляду на спосіб життя доньки та зятя.
-Моя донька Ольга працює у будинку престарілих, тому скажу, що старих людей у цій країні дуже поважають, - розповідає пані Олександра. – Для них створені найкращі умови в будинку для самотніх: окремі кімнати із санвузлом, хороше харчування, дбайливий догляд. 80 відсотків свого соціального забезпечення пенсіонери віддають на обслуговування, а 20% – їхні кишенькові кошти. Не менш уважно норвезька влада ставиться і до малозабезпечених громадян. Для них у великих супермаркетах облаштовані дегустаційні зали, де протягом дня безкоштовно можна підкріпитися кавою, чіпсами, рибними стравами. Цю «фішку просікли» емігранти з Румунії, тому торгові центри просто окуповані ними.
Що стосується дітей і дошкільних закладів, то Олександра Володимирівна здивована і дещо вражена.
-Молода мама, яка пішла у декретну відпустку, доглядає вдома новонароджене дитя лише 10 місяців. Потім вона повинна вийти на роботу, а немовля залишається ще на два місяці з татом, який офіційно йде у відпустку по догляду за дитиною.
Коли маляті виповнюється рік, воно починає відвідувати дитячий садочок. Якщо ж немає місця у дошкільному виховному закладі, то батьки через агентство наймають няньку, для оплати праці якої держава виділяє 500 доларів на місяць. Робочий день у Норвегії розпочинається зазвичай о 8.00. А садочки готові прийняти малюків уже із 7.30. За словами нашої землячки, самі будівлі дитячих садків затишні, цікаві за архітектурним задумом. Групи невеликі: на семеро дітей дві виховательки. Кухні, кухаря і помічника вихователя немає. Годують дітей три рази на день самі вихователі. Меню дуже просте. На сніданок малята споживають бутерброди з теплим напоєм, на обід – супчик-напівфабрикат з пакетика. О 15-й годині дошкільнята ласують фруктами, а о 16-й батьки їх забирають. В обідню пору сплять лише діти до трьох років. Дуже багато гуляють на вулиці. Батьки, враховуючи особливості місцевого клімату, вдягають їх у комбінезони, які не промокають і не пропускають вітру. На території дитячого садочка розташовані величезні каменюки, з яких діти з’їжджають, як з гірки. Пісок схожий на цемент зі щебенем. Тому можна лише уявити, з яким брязкотом «приземляються» маленькі норвежці, коли опановують гірку-камінь. А ще на них ніхто не сварить. Малюки вільні у своїх діях, якщо ті не загрожують їхньому життю і здоров’ю. Діти змалку вчаться бути особистостями і вільними людьми. Їх виховують у дусі притаманного норвежцям менталітету та способу життя: кожен повинен вміти їздити на велосипеді та кататися на лижах. Тому дитина із трирічного віку вже стає на лижі й разом з батьками робить свої перші кроки.
Усі вищеописані нюанси до вподоби пані Олександрі. Проте дещо є незрозумілим.
-Обов’язковою умовою виховання здорової дитини є її уміння плавати, - зазначає Олександра Володимирівна. – Я як медик не можу змиритися з тим, що заняття в басейні прописують дитині ще при народженні і батьки зобов’язані виконувати рекомендації лікарів. Але як можна відвідувати басейн, не пройшовши медичного обстеження. Люди ж різні бувають. Вода страшенно тхне хлоркою. У моєї внучки після регулярного плавання в такому басейні дуже висихає шкіра, аж лопає. Змушені змащувати спеціальними мазями.
А ще пані Олександрі доводилося гуляти з дівчинкою у парку. Попри хазяйновитість, працьовитість і підприємливість норвежців, які з висоти пташиного польоту між скелями можуть побачити клаптик зеленої живої землі і перетворити його на райський куточок для відпочинку, у парку нестерпно смердить псами, яких господарі вигулюють справляти свої життєві потреби.
Але у мешканців цієї північної країни можна багато запозичити. Наприклад, тверезий, без паління спосіб життя, ставлення до роботи, соціальне забезпечення пенсіонерів, які за мінімальну пенсію можуть купити три пральні машини-автомати або два добротні холодильники. А ще наша землячка каже, що молоді дівчата там зовсім не користуються декоративною косметикою, не фарбують волосся, не нарощують нігті. Взагалі все, що не сприяє розвитку особистості, для норвежців дорого і марнотратно. У них вважається бідним той, хто не може поїхати подорожувати в Італію, Німеччину чи Францію.
Марія Нагурнік,с. Овадне

Розділ новин: 

Коментарі