Художниця із Зимного створює патріотичні полотна і кошти за свої картини передає нашим захисникам

Художниця із Зимного створює патріотичні полотна і кошти за свої картини передає нашим захисникам
Художниця із Зимного створює патріотичні полотна і кошти за свої картини передає нашим захисникам

А ще Наталія Матеуш проводить майстер-класи для діток, зокрема і з родин переселенців.
У приміщенні Володимирського КМЦ надзвичайно тихо. Ллється приємна лірична музика. Здається, вона лунає з небес і незримі ангели витають над голівками діток, що схилилися над мольбертами. Їх лише п’ятеро. Нині перше заняття з малювання, на яке  запросила молода художниця Наталія Матеуш. Її мета – не тільки навчити діток створювати малюнок, а й провести урок арттерапії, аби зняти напругу з маленьких сердець, які чорною стрілою вразила війна. Серед майбутніх художників – трійко діток, які переїхали з Київщини. Вони бачили страхітливі танки, чули постріли, вибухи. 
-Сьогодні ми з вами спробуємо намалювати квітку, - Наталія Олегівна роздає діткам папір, маленькі палітри з фарбами (до речі, усі матеріали купує за власні кошти, а частину допомагає придбати КМЦ).  – Квіти мають різні кольори, і кожен із вас намалює квітку такого кольору, якого забажає. Але не слід забувати, що ніжки у квіток, а також листочки майже завжди зелені. Зелений колір символізує життя. А знаєте, на які кольори він розкладається? Блакитний та жовтий. Це кольори Державного Прапора України. Тож слідкуйте за моїм пензлем і починаємо малювати. 
Наталія Матеуш народилася в Зимному. Після закінчення школи навчалася у Володимир-Волинському педколеджі, де освоювала викладання образотворчого мистецтва. 23-річна майстриня зізнається, що в дитинстві вміла малювати, але особливого натхнення не відчувала. Більше цікавилася музикою, відвідувала музичну школу. І лише згодом зрозуміла, що її справжнє покликання – малювання. Захотілося краще навчитися малювати самій, а опісля – навчати інших. Отож у 2021 році отримала диплом художника в Київському художньому університеті. Нині Наталія Олегівна займається з бажаючими індивідуально, проводить майстер-класи. Однак основне її заняття – це створення полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів. Роботи часто виконує на замовлення, а виручені гроші передає українській армії.
-Останнім часом патріотична тема стала основною в моїй творчості. Чесно зізнаюсь, що не чекала на таку кількість замовлень на патріотичну тему. Я також намагаюсь рекламувати картини цієї тематики і за кордоном, оскільки розумію, що українцям зараз важко з коштами. Рада, що знайшлися люди, яких це зацікавило, і це дуже тішить,  - розповідає художниця. – Я творю не сама, а у  співдружності з нашими місцевими художниками, викладачами художньої школи. Вони – мої порадники і товариші. Працюю також у наших творчих студіях.
Наталія Матеуш – членкиня спілки художників нашого міста, бере участь у постійних виставках, які організовуються у Володимирі. Також разом із місцевими художниками вона – незмінна учасниця українських та зарубіжних пленерів. 
Ідея проводити майстер-класи у КМЦ для діток зародилися нещодавно. Наталія Олегівна вирішила проводити безкоштовні заняття для дітей-сиріт, дітей-переселенців, а також для батьків, яким потрібно відволіктися від проблем.
-У цей важкий час потрібно, щоб дітки не думали про жорстокість, про страх. Пропоную і батькам відвідувати заняття, бути присутніми на них. Це дасть їм можливість відпочити, стримати сльози, - закінчує розповідь художниця.
А далі – майже годинний майстер-клас. Дітки уважно слухають пояснення мисткині, слідкують за її рухами і намагаються копіювати, при цьому не забуваючи, що мають власну фантазію. 
І ось заняття завершилося, майстриня розкладає роботи діток на килимкові. На перший погляд квіти всі однакові, адже учні наслідували вчителя. Але, уважно придивившись, розумієш, що дитяча уява створила свою, індивідуальну квіточку. Навіть кольори відрізняються ледь помітними нюансами. Загалом враження таке, що на тонких зелених стеблах палає маленьке яскраве вогнище. 
Наталія Олегівна виставляє всім високі оцінки (звичайно, умовно) і, як спільну нагороду за старанність, робить учням подарунок – невеликий артгрим. І приємно, і весело, і смішно, та водночас чомусь трішки сумно. Мабуть, таке сум’яття почуттів і притаманне мистецтву. 
Антоніна Булавіна, м. Володимир

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: