Громада Зорі сподівається, що матиме у селі оновлений водогін, музичну апаратуру та гладенький і рівненький «Зоряний шлях»

X століття тут нараховувалось 76 дворів і 587 жителів, була також велика дерев’яна церква із цинковими куполами, яка стояла на місці нинішнього пам’ятника радянським воїнам. Українсько-польський конфлікт 1943-1944 років став однією з найтрагічніших сторінок в історії Волині. Не оминула ця біда і села Зоря, яке, як розповідають місцеві старожили, 10 лютого 1944 року було вщент спалено, а всі, хто не втік, були вбиті. Проте люди встигли зняти церковні дзвони і сховати їх в одному з рівчаків біля села. Згодом вони були встановлені на нинішньому храмі Івана Богослова КП, який є однією з найвеличніших і найгарніших сільських культових споруд у Володимир-Волинському районі. Настоятелем храму є отець Віталій. Єдиною і найдорожчою історичною реліквією, яка залишилася на згадку нинішнім зорянцям від тих часів, є фотознімок земляків біля старого храму. Ця світлина зберігається у сільському клубі.
До серпня 2015 року в Зорі була сільрада, до якої входили села Селиськи і Ворчин, тепер же майже 2,5 роки село перебуває у складі Устилузької територіальної громади. Тут функціонує збудована у 1968 році дев’ятирічка, в якій навчається 85 учнів та працює 15 педагогів (директор – Микола Шевчук). 11 учителів мають вищу освіту, 4 – вищу категорію, 2 – звання «вчитель- методист», 3 - «старший учитель». Випускниками закладу стали 687 учнів, з яких 54 закінчили його з відзнаками. Нині у школі функціонує 10 кабінетів. Учні відвідують різноманітні гуртки. Один з них – «Оригамі». Керує ним Тетяна Будньовська, яка намагається зацікавити дітей знаннями про папір і його властивості, способами конструювання з паперу, формує навички виготовлення моделей оригамі, розвиває творчий потенціал учнів, задовольняє потреби дітей у творчій самореалізації. Є у селі також клуб, бібліотека, два магазини та ФАП.
За інформацією старости Зорі Валентини Томчук, нині тут проживає 322 жителі, є 101 двір. У кінці березня минулого року в селі був капітально відремонтований дитсадок, де виховується 21 дитина з усіх сіл колишньої сільради. А в кінці року громада, вигравши проект, отримала гроші від фонду нардепа Ігоря Гузя «Прибужжя» і облаштувала в школі комп’ютерний клас, відремонтувавши приміщення, провівши Інтернет і придбавши 9 комп’ютерів та інше необхідне обладнання. Зараз готується ще один проект на закупівлю музичної апаратури для сільського клубу, в якому минулого року за кошти обласного бюджету утеплили фасад. За рахунок держсубвенції селу виділено 450тис.грн. на капремонт дороги Зоря-Ворчин, або, як називають її місцеві селяни, «Зоряний шлях». Тож, за словами Валентини Василівни, ремонтні роботи розпочнуться, як тільки дозволить погода. За рахунок коштів, отриманих від перерозподілу залишків бюджету ОТГ (450тис.), заплановано ремонт вулиці Садової у Селиськах, а 350 тисяч з обласного та міського бюджетів виділено на проведення вуличного освітлення в селі Ворчин. З облбюджету також виділені кошти, які поки не отримала сільська громада, на заміну водогону на вулицях Шевченка та Луговій у Зорі. В переліку планів на майбутнє – капітальний ремонт ФАПів (у Зорі та Селиськах), фельдшерами в яких працюють: у Зорі Ольга Возняк, а в Селиськах – Мар’яна Віннік; перекриття даху на школі, заміна вікон і дверей у клубі та інші роботи. Допомогу зорянцям у впорядкуванні доріг, а також транспортом надають місцеві фермери Павло Карпюк та Ігор Антощак, за що керівництво села їм особливо вдячне. Валентина Василівна також повідомила, що 2 червня у Зорі – іменини села, тож і діти, і дорослі вже зараз почали готуватися до урочистостей, які планують організувати так, щоб вони надовго запам’яталися і зорянцям, і їхнім гостям.
Валентина Савчук, с. Зоря, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі