19 травня Нововолинська громада попрощалася ще з одним Героєм України – Павлом Сусловим.
Павло Суслов був смертельно поранений у ході операції зі звільнення українського села від російських окупантів. Його намагалися доставити в лікарню у важкому стані, але не встигли.
Він був справжнім воїном, багато разів був поранений, але щоразу повертався на війну.
Ольга Суслова – дружина нашого Героя, служила в 14-й бригаді і ще в 2017 році захищала наші землі. Тоді і познайомилися з Павлом.
Без батька залишилася маленька донечка.
Віддати шану та провести в останню путь вірного сина України, хорошого чоловіка, батька та друга прийшло сотні громадян.
У результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання куля обірвала життя 27-річного жителя села Мишів Іваничівської громади Віталія Миколайовича Дідика. 19-го травня Іваничівська громада зі смутком та болем у серцях провела в останню дорогу загиблого Героя.
Жителі громади, односельці, бойові побратими, родина зійшлися віддати останню шану Віталію, йдеться на сайті Іваничівської громади.
Священники Володимир-Волинського благочиння під керівництвом настоятеля Свято-Миколаївської церкви с.Мишів Василя Мавдрика звершили заупокійне похоронне богослужіння за померлим воїном Віталієм, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю.
На війні з росією загинув житель села Затурці Володимир-Волинського району Сергій Андрійович Демидов. Про це повідомили у Затурцівській громаді.
«Із сумом та болем повідомляємо про загибель нашого Захисника із села Затурці Демидова Сергія Андрійовича. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. У нашій пам’яті він назавжди залишиться відважним Героєм!» – йдеться в дописі.
У бою з окупантом загинув військовослужбовець із Нововолинська Сергій Панчишин. Ворожа куля обірвала його життя під час виконання бойового завдання. Свій останній подих він зробив, захищаючи Україну, повідомляє міський голова Борис Карпус у фейсбуці. «Вклоняюся перед подвигом нашого Захисника і висловлюю щирі співчуття його родині. Тіло Героя вже в дорозі додому, в рідне місто. Детальну інформацію про прибуття та прощання із Сергієм повідомлю, як тільки знатимемо», – йдетья у дописі.
22-го травня Нововолинська громада провела в останню путь воїна. Із загиблим захисником України попрощалися в Свято-Духівському соборі Нововолинська, повідомляють у фейсбуці міської ради.
«Складно знайти слова, щоб втішити рідних покійного, складно висловити біль утрати відважних синів та дочок України. Хай буде вічною пам’ять про кожного Героя, який поклав життя на вівтар війни. Ми ніколи не пробачимо ворогові відібраних життів наших співвітчизників. Слава Україні! Вічна слава її Героям!» – йдеться в дописі.
У селі Садів Торчинської громади попрощалися з Героєм, який до військової служби проживав у Володимирі.
Тарас Свистак нещодавно отримав офіцерське звання капітана, проте відсвяткувати його з сім’єю не встиг. 16-го травня ворожа куля забрала його життя, залишивши в горі сина, дружину, батьків та сестер захисника.
В останню путь Героя проводжали всім селом. А сільський голова навіть зачитав у пам’ять про солдата вірш, який написав заступник директора місцевої школи, очільник Садівської козацької республіки Віктор Ящук.
Виконуючи бойові завдання в боротьбі з російським окупантом, загинули двоє військовослужбовців з Павлівської громади: Тарас Піварчук та Валерій Дяков.
Піварчук Тарас Андрійович, 1983 р.н., житель села Павлівка, голова ГО «Варта порядку Павлівщини». У Героя залишилися дружина і четверо дітей, три синочки та донечка, повідомляють на сайті громади.
Дяков Валерій Йосипович, 1964 р.н., уродженець села Топилище, з 1987 року жив та працював у м.Луцьку. Залишилася дружина, дві доньки та п’ятеро онуків.
«Не віриться… Йдуть у засвіти найкращі з життя… Натомість вони стають нашою історією, героїчною пам’яттю і вічним болем», – йдеться у дописі.
Про дату та час зустрічі загиблих Героїв, а також про місце і час проведення поховань повідомлять додатково, слідкуйте за новинами на сайті громади та сторінці громади у фейсбуці.
25 травня Нововолинська громада попрощалася з Героєм, батьком трьох дітей, що загинув на війні, – Володимиром Органістим. Про це повідомляє очільник громади Борис Карпус у телеграм-каналі.
«Горе знову прийшло в Нововолинську громаду. В боротьбі за Батьківщину від російського окупанта, при виконанні бойового завдання, загинув вірний Син України, нововолинець Володимир Органістий. Сьогодні у Святодухівському соборі попрощалися із Захисником. Подвиг Героя України назавжди в нашій пам’яті та в наших серцях. Щирі співчуття рідним і близьким солдата. Слава Україні!» – йдеться у повідомленні.
26 травня у Нововолинську попрощалися із загиблим Захисником України Андрієм Крощуком. Про це пише Борис Карпус, нововолинський міський голова, у фейсбуці.
«Місто знову в жалобі. В бою на Миколаївщині загинув ще один мужній воїн Андрій Крощук. Ми провели в останню путь Героя. Андрій з 2014 року стояв на захисті своєї країни, віддано боровся з російськими окупантами та вірив у перемогу. Це непоправна втрата для всіх нас. Ми не забудемо подвиг Захисника. Щирі співчуття рідним і близьким», – йдеться у дописі.
27 травня усе село Ласків вийшло, аби попрощатись зі своїм односельчанином Валерієм Мартинюком, який поліг у бою, виборюючи нашу незалежність та територіальну цілісність України.
Проводжали кортеж із тілом загиблого й у Володимирі. До коридору шани, який влаштували вздовж вулиць, долучилися сотні містян.
Валерій Мартинюк народився 7 лютого 1999 року в селі Ласків. Закінчив училище в Будятичах за гірничою спеціальністю і деякий час працював на одній із нововолинських шахт. У червні 2019 року підписав контракт на військову службу у ЗСУ, де займав посаду механіка-водія механізованого відділення. По закінченню контракту планував перейти до Державної служби з надзвичайних ситуацій, адже мріяв стати пожежником-рятувальником.
Загинув Герой 17 травня в результаті ворожого обстрілу у Запорізькій області. У нього залишилися батьки та двоє старших братів, один з яких також нині захищає нашу Батьківщину на фронті у гарячих точках.
Редакція газети «Місто вечірнє» висловлює щирі співчуття родинам загиблих Героїв.
Олексій Біянов
Коментарі