Бджолиний мед приваблював людей солодким смаком і високими цілющими властивостями з глибокої давнини. Правда, в ті часи люди шукали бджолині гнізда та освоювали збирання меду примітивними способами і лише в процесі історичного розвитку склалася необхідність оберігати і доглядати бджолині гнізда та сім’ї. Так виникла професія пасічника – людини, яка не лише опікується бджолами та добуває мед і інші продукти бджільництва, а й добре розуміється в психології цих істот і знає, яку користь вони приносять.
- Бджолине сімейство – це, якщо хочете, прообраз організованого і трудолюбивого людського суспільства, - каже Тарас Михайлович Степанюк, для якого бджільництво стало частиною життя. – Це сімейство справжніх трудоголіків, яке дотримується строгого порядку, чистоти, де працюють абсолютно всі. Передчуваю, що ви зараз запитаєте про трутнів. Вони також мають свої обов’язки. Їх завдання – примножувати потомство. Щоб ми не говорили, але без трутнів бджолиного сімейства не буде. Воно просто зникне. До речі, справжній пасічник ніколи не скаже «Бджола загинула». Він використає слово «пропала», фактично «зникла безвісти». Тому що для цієї золотистої істоти у свідомості пасічника смерті фізичної не існує. І цим ми віддаємо велику шану бджілці за її нелегкий труд.
Тарас Михайлович – з династії пасічників. Народився він 1960 року в селі Новий Загорів Локачинського району, нині проживає у Хмелеві , звідки родом була вже покійна дружина. Обравши в житті стезю священника, отець Тарас проводить служби в храмах сіл Хмелів, Хмелівка та Нехвороща.
Пасіка займає чільне місце в родоводі Тараса Михайловича. Бджільництвом займався ще прадід Петро, затим – один з його синів Віктор, який в 1944 році загинув під Варшавою. Після його загибелі пасіка перейшла в дбайливі руки бабусі Анастасії, а вже остаточно обновив пасіку батько Михайло Іванович. Це вже був початок 70-х років. Михайлові виповнилося 10 років. До заняття бджільництвом спонукав випадок.
- Якось ми поїхали в гості до родини, яка проживала в селі Степок на Житомирщині, - пригадує пан Тарас. – У них була пасіка – близько 300 вуликів. У мене якраз було день народження і господар подарував мені вулика з роєм. Так у мені прокинулося бажання займатися пасікою.
На даний час у Тараса Михайловича 24 вулики. Вірною помічницею була покійна дружина Галина Григорівна. Тепер допомагають сини, особливо старший Богдан.
У вуликах проживає 3 види бджіл: степова, карпатська і кавказька. Вони відрізняються кольором. Так, карпатська трішки темніша за степову. А ось кавказька дуже куслива. Основними продуктами бджільництва, які отримує Тарас Михайлович, є мед, прополіс і віск. Проте пасічник поділився корисними властивостями інших продуктів бджільництва.
Мед бджілки виробляють із рослинного соку – нектару. У складі меду близько 300 речовин і елементів, але основу становлять фруктоза і глюкоза. Найпоширенішими в Україні є такі сорти меду як гречаний, липовий, соняшниковий, коріандровий тощо. Залежно від сировини, хімічний склад меду відрізняється. Мед, який є сумішшю різних сортів рослин, називається поліфлорним. Заслуга меду в тому, що він містить біогенні стимулятори, які позитивно впливають на організм людини, активують його життєдіяльність. Зрілість меду підтверджується його в’язкістю. Якщо ж мед надто тягучий, це вже свідчить про наявність сахарози.
Віск. Нині в Україні діє понад 40 галузей господарства, для яких виготовляється віск. Це надзвичайно цінний продукт. Віск добувають з бджолиних гнізд. Чим більше його виробляють бджоли, тим вищий вихід продукції. Найбільш якісний є свіжовиділений віск. В основному віск йде на виробництво вощини. Ну, а вощину використовують в певних галузях промисловості, а також в народній медицині. Так, досить популярною і широко розрекламованою є мазь , приготовлена на основі воску, яка відмінно загоює рани, добре зарекомендувала себе для розтирання хворих суглобів, а також її можна споживати внутрішньо при захворюванні шлунку. Гадаю, варто повторити рецепт мазі: в емальовану миску помістити склянку олії, добавити віск розміром з сірникову коробку, поставити на невеликий вогонь, щоб розтопилось, з вареного яйця вийняти жовток, подрібнити, і поступово добавляти у суміш, що гріється. Якщо дуже шипить, відставити, поки не «заспокоїться».Потім процідити через марлю.
Прополіс – справжній скарб, який готують нам бджілки. Він широко використовується в медицині та ветеринарії. Він виявляє дуже сильну антимікробну дію, знеболювальну і стимулюючу. Прополіс підвищує захисні функції організму, посилює протизапальні процеси, сприяє загоєнню ран. Доведена його велика ефективність при шлунково-кишкових захворюваннях. , хворобах дихальних шляхів, шкірних недугах та ін. У народній медицині його здавна застосовують для лікування мозолів, ран, порізів.
Квітковий пилок – цінний продукт бджільництва, який використовується для підгодівлі бджіл. З’ясовано і його лікувальне значення для організму людини, оскільки він містить дуже багато вітамінів. Фактично в природі немає жодної рослини, з якої би бджоли не збирали пилку.
Маточне молоко застосовують для виробництва цінних лікувальних препаратів. Це один з найбагатших продуктів, який отримують пасічники. Звичайно, в домашніх умовах збирати маточне молоко трішки ризиковано, оскільки тут потрібні певні технології, а тому цим питанням займаються пасічники-професіонали на спеціально облаштованих фермах.
Бджолина отрута має велике значення для захисту бджолиного сімейства. Дія отрути на організм залежить від кількості укусів та індивідуальної реакції. Невеликі дози вважаються корисними, оскільки мають лікувальну і профілактичну дію. Виявляється, поліпшується загальний стан організму, покращується апетит, процеси кровотворення. Підвищується стійкість до радіації. Правда, лікування бджолиною отрутою різко протипоказане при алергії, сердечникам, хворим на туберкульоз, при ураженні печінки, нирок, підшлункової залози.
- Зрозумійте, - продовжує Тарас Михайлович, - що вміла робота з бджолами, саме перебування на пасіці продовжує життя, заспокоює, повертає спокій і душевний мир. Тому я насмілюсь дати декілька порад тим, хто бажає започаткувати свою власну пасіку. Для пасічника бджоли – це істоти, в яких вкладаєш свою душу. Вони потребують до себе такого відношення, такої любові, як до себе самого. Хочу попередити, що праця нелегка. Потрібно працювати так, як працює сімейство бджіл. А вони працюють день і ніч. За сировиною бджола пролітає 10 кілометрів і повертається назад. До кожного сімейства має бути індивідуальний підхід. Це як у лікаря до хворого чи вчителя до цілого класу і до кожного учня окремо. Зрештою кожен пасічник має і свій секрет. Адже ми, пасічники, ділимось порадами. Бджоли вже знають свого пасічника. До речі, на більшість пасічників укуси бджіл уже діють. До вулика потрібно приходити в доброму настрої, і Боже збав у нетверезому стані. Бджоли дуже реагують навіть на запах спиртного. Ну, і повинна бути любов до справи, якою займаєшся. Халатності бджоли не прощають.
Велике значення має організація пасіки, виготовлення вуликів, придбання інвентара тощо. Вулик є житлом бджіл і основним об’єктом роботи пасічника. Вони повинні надійно захищати бджолине гніздо від холоду і різких змін температури, мати достатній об’єм для розвитку сімейства і розміщення корму, бути зручними в роботі пасічника, мати пристосування для перевезення бджіл і вентиляції. Взагалі я радив би кожному початківцю проконсультуватися з відомими і досвідченими пасічниками, бо, як я уже казав, має значення індивідуальний підхід і власні секрети. Також при допомозі консультантів слід придбати і потрібний інвентар оскільки є різні види вуликів.
На завершення розмови ми торкнулися проблеми кроплення сільськогосподарських культур різноманітними хімікатами, які є серйозною загрозою для бджіл.
- Це, звичайно, дуже велика проблема, - погодився мій співрозмовник. – Однак у нашій місцевості і ця проблема вирішується позитивно. Майже всі наші фермери та інші господарі заздалегідь повідомляють про кропіння своїх посівів і ми їм за це дуже вдячні.
Антоніна Булавіна с. Хмелів Зимнівська ОТг
Коментарі