Ось уже більше восьми місяців минуло з того трагічного моменту, коли до батьківського гніздечка Сусвалів у селі Жовтневе Володимир-Волинського району, неначе птахи, зліталися рідні та близькі, щоб провести в останню путь свого молодого захисника Петра Сусваля. Нагадаємо, що 24 серпня у День Незалежності бійці 51-ої ОМБр, у складі якої проходив службу і 23-річний юнак, поблизу м.Оленівка Донецької області зазнали рушійного удару з боку ворога. Внаслідок важких осколкових поранень, несумісних з життям, серце хлопця зупинилося 2 вересня 2014 року у Дніпропетровському військовому госпіталі.
Втративши свою кровинку, хворі батьки загиблого героя – мама Любов Трохимівна, яка є інвалідом ІІ групи, і тато Остап Васильович, інвалід І групи з дитинства, – щодня шукають в собі сили, щоб пережити цю непоправну втрату. Проте біль та смуток загострює ще й інша ситуація, яка склалася вже після смерті сина. 8 березня у багатьох відомих Інтернетспільнотах нашого міста з подачі представників відокремленого підрозділу ГО «З’єднання борців «За справедливість» у Волинській області було опубліковано матеріал під назвою «Якби не та війна…». Взявши за основу розповідь мешканки села Микуличі Володимир-Волинського району, автори статті просто спантеличили своєю історією рідних і близьких родини Сусвалів, завдавши згорьованим батькам ще одного удару. Суть написаного зводилася до одного: мовляв, їхній покійний Петро є батьком чотирирічної дитини цієї загадкової жінки.
-Два дні я не могла ні їсти, ні спати, коли дізналася про брехню, опубліковану в Інтернеті. Моє материнське серце просто обливалося кров’ю за ту несправедливість. Це що виходить: якщо людина не в змозі постояти за себе, то над нею можна глумитися? Ми впевнені, що в цій історії нема ні краплинки правди. Як і більшість молодих хлопців, наш Петро мав не одну дівчину. Та він завжди й в усьому довіряв нам з батьком, ділився з нами своїми планами і намірами. Після повернення з АТО хотів одружитися із добре нам знайомою молодою гарною дівчиною. Мріяв про свою сім’ю і багато діточок. Тому не признатися нам про, так би мовити, свою дитину та ще й протягом такого тривалого часу він просто не міг, - переконані Остап Васильович і Любов Трохимівна.
Та на цьому історія не завершилася. Майже одразу після виходу публікації на адресу Сусвалів прийшов позов, у якому йшлося про намір жінки довести, що її дитина саме від Петра шляхом встановлення факту батьківства за участі свідків їхнього сімейного життя та за допомогою експертизи ДНК. Ця звістка просто добила хвору маму, після чого стан її здоров’я суттєво погіршився і жінку було госпіталізовано до Володимир-Волинського ТМО з підозрою на мікроінсульт.
Тим часом вирішенням проблем, які нависли над сім’єю, займався голова сімейства Остап Сусваль. Скільки б сил йому це не коштувало, чоловік собі пообіцяв, що з мужністю відстоюватиме світлу пам’ять про свого загиблого сина і нікому не дасть її заплямувати. Зв’язавшись зі своїм адвокатом і попросивши в нього допомоги, чоловік не втрачав жодної хвилини даремно. Він по декілька разів на тиждень їздив до міста на консультації, ходив на прийом до громадського об’єднання «З’єднання борців «За справедливість», представники якого є авторами статті. Проте почути відповіді на свої запитання йому від «борців» так і не вдалося. Виявилося, що це адвокатська таємниця.
Сім’я Сусвалів відразу зрозуміла, що ціллю їхньої псевдоневістки є гроші, відшкодовані батькам за смерть сина в сумі 609 тисяч гривень. Підтвердженням цього став і візит «невістки» до обійстя Сусвалів відразу після позовної заяви до суду.
-Бачили ми її один єдиний раз. Приїжджала, щоб забрати свідоцтво про смерть сина. З криками й погрозами лякала нас, що відсудить половину будинку, забере частину господарства. Погрожувала навіть розкопати могилу покійного Петра, щоб взяти з нього частинку тіла для проведення експертизи ДНК, - каже Любов Трохимівна.
На судовому засіданні
5 травня 2015 року у Володимир-Волинському міському суді Волинської області відбувся розгляд цієї заплутаної, на перший погляд, справи. Попри свої гучні заяви стосовно визнання Петра Сусваля батьком чотирирічної дівчинки, жінка не змогла пред’явити жодних аргументів: ні свідків, ні позитивного результату аналізу ДНК.
-У період судового розгляду позивачі вперто доводили свою правоту, мотивуючи це великою кількістю свідків, які так і не з’явились до суду, а коли мова зайшла про тест ДНК від найближчого родича загиблого, а саме від матері, сторона попросила перерву в судовому засіданні. Наступного дня від представника позивача надійшла заява про залишення вказаної заяви без розгляду. Він нічим не мотивував своїх дій, окрім жаги наживи, - прокоментував ситуацію адвокат сім’ї Сусвалів Микола Омелянюк.
Він запевнив, що докладе усіх зусиль, аби проти шахраїв порушили кримінальне провадження.
Батьки, рідні та близькі родини Сувалів не розуміють, як у такий складний для нашої країни час серед українців трапляються такі черстві та підлі люди, які прагнуть нажитися на чужому горі та сльозах.
Аліна Джарига, с. Жовтневе, Володимир-Волинський район
Коментарі