Про надбання та віхи роботи у царині культури Устилузької об’єднаної територіальної громади розповідає Галина Геріян, яка трудиться у цій сфері вже 11 років.
Виконувати обов’язки директора Будинку культури в Устилузі Галина Геріян почала у лютому цього року. Втіленню безлічі ідей та планів завадила пандемія коронавірусу. Розпочався карантин – і масові заходи не проводяться уже з таким розмахом та в такій кількості, як раніше. Тепер різноманітні традиційні святкування або відмінили, або вони перейшли у формат онлайну. Та творчі особистості здатні яскраво й оригінально провести будь-яке свято, навіть зважаючи на такі умови. Серед найбільших заходів, над якими довелося працювати пані Галині на новій посаді, – відзначення Дня міста Устилуга. Для дітей та дорослих організували онлайн-конкурси. Крім цього, відзняли відеоролик, у якому показали, як живе сьогодні Устилуг та ким пишається, лунало чимало теплих та щирих слів, музичні, танцювальні та віршовані привітання.
Як вчителька стала завклубом
За освітою пані Галина – педагог. Після закінчення школи в рідному Червонограді приїхала навчатися у Володимир-Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського. Обрала стезю вчителя початкових класів та англійської мови. Вищу освіту здобула у Глухівському державному педагогічному університеті (Сумська область). Про те, що згодом працюватиме в іншій сфері й пов’яже свою долю з Володимирщиною, раніше й гадки не мала. Та все змінила одна зустріч.
Якось на весіллі у друзів, яке відбувалося в Устилузі, вона зустріла свого майбутнього чоловіка. Створивши сім’ю, молоде подружжя оселилося у батьків Галини, адже саме в рідному місті вона працювала в одній зі шкіл. Через рік переїхали на малу батьківщину Романа – у Залужжя, де мешкають і нині. Тут народилися їхні сини Назар та Макар.
Галина Іванівна на деякий час змінила рід діяльності і з 2009 року очолює сільський клуб. Цікаво, що цю посаду раніше обіймав Роман В’ячеславович, а дружина йому залюбки допомагала, тому їй і передав усі справи та свої напрацювання, коли вирішив залишити цю роботу. Клуб став тим місцем, що згуртувало дітей та молодь, які спільно з дорослими готували різноманітні номери для культурно-масових заходів. Талановиті та активні мешканці Залужжя залюбки підтримували ідеї Галини Іванівни та допомагали втілити їх у реальність. Зараз, у період карантину, немає змоги працювати так активно, як раніше. Тепер робота проводиться дистанційно. У новому форматі готували своєрідний флешмоб до Дня вишиванки та Дня захисту дітей. В цей час більше уваги зосередили на питаннях ремонту приміщення, провели опалення.
Яким є період карантину для культури
Відбулися певні послаблення карантину, і поволі (хоча й далеко не в повному обсязі) кипить робота у сфері культури. Згуртовується молодь та досвідчені майстри народної самодіяльності, проводять репетиції і поповнюють свій репертуар. Про них пані Галина розповідає з великою повагою, адже кожен, попри щоденні домашні обов’язки, нелегку роботу по господарству, знаходить час і натхнення для творчості.
За словами Галини Іванівни, при Устилузькому будинку культури впродовж багатьох років діють різноманітні гуртки: фольклорний, театральний, художнього слова. До початку карантину вони об’єднували малечу з навколишньої місцевості за спільною діяльністю, зараз поки заняття не проводяться. Натомість вдалося реалізувати хороший задум та спільними зусиллями облаштувати світлицю, яку наповнили речами старовинного вжитку. Місцеві мешканці принесли зразки одягу, взуття, знаряддя праці та предмети побуту. І так хочеться, щоб якомога швидше пандемія минула і сюди стали приходити на екскурсію учні місцевої школи, щоб тут проводилися різноманітні тематичні вечори, читання поезії, святкові заходи та майстер-класи. Для цього навіть облаштували невеличку сцену. В новоствореній світлиці вже здійснили зйомку обряду в’язання снопів для фестивалю «Українське коровай-сузір’я». Додамо, що для пані Галини це заняття не нове – з 2011 року її вироби щоразу були представлені на виставці снопів під час фестивалю.
- Взагалі у нашій громаді проживають талановиті активні люди, які прагнуть творити, залюбки втілюють в реальність цікаві ідеї та задуми, легкі на підйом, - розповідає Галина Іванівна. – До проведення будь-яких заходів долучається колектив «Сузір’я» Устилузького будинку культури, знаний у районі. Натхненні та заповзяті його учасники завжди дарують душевні пісенні композиції під час урочистостей. У Стенжаричах та Зорі діють вокальні групи, без яких не обходиться жодне свято, адже вони вже давно полюбилися публіці й залюбки демонструють красу української пісні. Про аматорів сцени Будинку культури села Рогожани слава шириться з величезною швидкістю. До досвідчених артистів художньої самодіяльності активно долучається сільська молодь, і разом вони намагаються підносити національну культуру та популяризувати її. А який багатий фольклорний репертуар у колективів з Амбукова та Лудина! Ці самобутні таланти зібрали чимало прикладів народної творчості й виносять їх на загал. У П’ятиднях – чудовий вокальний колектив, який своїми голосами і майстерним виконанням пісень завжди заворожує аудиторію.
Під час новорічно-різдвяних свят, згуртувавшись, працівники культури громади з колядками об’їздили усі села ОТГ, залюбки дарували щирі емоції та позитивний настрій місцевим мешканцям.
- Як би хотілося втілити в реальність задум про святкування Дня громади, де б могли зібратися разом усі творчі колективи, показати свій талант і майстерність, де б народні умільці демонстрували свої роботи, де б разом усі відпочили душею. Я вірю, що найближчим часом цей задум спільними зусиллями ми зможемо реалізувати, - каже Галина Геріян.
Окрім роботи у сфері культури, пані Галина за сумісництвом працює вчителем англійської мови в загальноосвітній школі міста Устилуга. І всюди встигає та намагається свої обов’язки виконувати якісно, бо їй пощастило займатися справами, до яких лежать душа.
Валентина Тиненська, м.Устилуг
Коментарі