Забезпечення житлом родин загиблих в АТО на найвищому рівні влади в країні декларується як справа честі. Однак, навіть за умови виділення коштів на квартири для родин полеглих, родичі мають пройти ще декілька кіл пекла бюрократичної тяганини. А грошей, які виділила держава, не вистачає.
Матір загиблого бійця 51 бригади Романа Данилевича Людмила з села Облапи Ковельського району – нині очільниця Ковельської міськрайонної громадської організації родин військових, загиблих в АТО «Віра». Зараз в організації - 12 родин і ще 13-та поки не приєдналася. Про це пише Інформаційне агентство Волинські Новини. І ось, після втрати сина Людмила Данилевич не перший місяць оббиває пороги, аби захистити права родини загиблих, у тому числі й своєї невістки й онуки.
Так, близько півроку тому з державного бюджету для Ковеля були виділені близько 890 тисяч гривень на придбання трьох квартир для родин загиблих. Але за цих грошей вистачить заледве на одну оселю.
Така ситуація не поодинока. Так, цього року луцький бюджет отримав 2,5 мільйона гривень від держави на придбання квартир для родин загиблих воїнів під час антитерористичної операції та інвалідів I-II груп з числа військовослужбовців. Але їх використання обмежили вартістю метра квадратного житла. Мінрегіонбуд визначив, що вартість метра квадратного такого житла має складати 6,8 тисячі гривень. Та у Луцьку таких цін не бачили. Мінімальна вартість метра квадратного в Луцьку – 14 – 14,5 тисячі гривень. Відтак, каже Людмила Данилевич, довелося шукати, хто зміг би допомогти і додати ще коштів на придбання таки трьох квартир. Обіцяли допомогти і в обласній раді, і в облдержадміністрації, але так і не допомогли. Лише Ковельський міський голова Олег Кіндер виділив ще 420 тисяч гривень з міського бюджету для співфінансування придбання квартири родинам загиблих. А наразі в Ковельському районі і Ковелі квартир потребує три вдови: Анатолія Шиліка, Олексія Ярмолюка і Романа Данилевича. У Ковелі, каже Людмила Данилевич, їм запропонували розділити ці гроші на три сім’ї і докласти власні кошти. Та на це родини не погодилися: звідки вдовам з маленькими дітьми, у яких забрали їхню опору, знайти такі кошти? Зрештою, Ковельський міський голова Олег Кіндер таки дотримав слова і виділив додатково 420 тисяч гривень. Так, спільно вдалося зібрати більше 1,3 мільйона гривень, а це – півтори квартири з трьох потрібних.
Та поки що решти грошей так і немає. Від громадської організації «Віра» на ім’я голови облдержадміністрації надіслали лист з проханням допомогти коштами, та досі відповіді не було. Зрештою, минулого тижня між Людмилою Данилевич та головою ОДА Володимиром Гунчиком відбулася телефонна розмова.
«Коли я почала говорити про гроші на квартири, то мені голова ОДА сказав наступне: «Ви одягли рожеві окуляри, я вам допоможу їх зняти. Якщо я вам дам гроші, то завтра з цим же прийде ще 20 чоловік. А на такі квартири треба більше 8 мільйонів», - переповідає жінка розмову з очільником ОДА.
Ці слова, каже вона, дуже глибоко її вразили. Каже: вона не для себе просила гроші на квартиру, а для онуки. Щоб дитина розуміла, що її батько загинув недаремно, що її батько – Герой.
«Брати наших дітей на війну можна, а їхнім сім’ям допомогти – ні? Тепер ми вже хто? Списаний матеріал? Ми своїми силами шукали його тіло 2 тижні, спочатку нам віддали чуже тіло. Дитину згноїли, що навіть попрощатися не можна було… Невже цих хлопців списали, як і їхні сім’ї? Хто потім піде захищати Батьківщину, якщо до родин цих захисників, які пожертвували своїм життям таке ставлення? На цій війні відмиваються мільярди, а вдови мають самі про себе дбати. То невже про наших загиблих синів згадують тільки для піару?», - з болем у голосі каже мати загиблого сина.
За станом на сьогодні, гроші за квартиру одній вдові перераховані зрештою повністю, для вдови Олексія Ярмолюка – перераховано половину суми. А для вдови Романа Данилевича – ні копійки.
За матеріалами "ПІд прицілом".
Коментарі