Як номер в`язня концтабору. Влада нашої держави нарешті зуміла об`єднати український народ в ненависті до себе, чужорідної.
Чим українець відрізняється від росіянина, поляка, німця і єврея? Українець дуже любить землю. Він би землю їв, з нею спав, нею умивався. Українець і земля – це слова синоніми і поняття близнюки. Земля – це те місце, де українець вростає, пускає корені і закріпляється так, що його треба вбити, щоб позбавити землі. Але потім все одно земля мститиме, доки не знищить останнього з роду загарбника. Та у всіх бажаючих забирати чужу землю коротка пам`ять…
Українське село знає все. З покоління в покоління передаються неписані закони співжиття, вироблені віками: «Поважай свою цінність, і не зазіхай на цінності інших». І з року в рік хранителі віковічної мудрості, українські бабусі у хустках, зустрічаючи своїх і чужих внуків, за традицією допитуються: « Що там у світі нового?»
І як їм пояснити те, що революція, яка гряде, тільки називається консолідацією, але вона, так як більшовицька, селян теж може грабувати і вбивати.
Родина мого діда голодувала лише один рік. В той рік дід отримав хороший врожай, прикупив добрий шмат землі. Тоді ж і розкуркулили. Родина вижила за рахунок того, що жінки, яких колгоспне начальство відрядило для того, щоб забрати все з льоха і комори, непомітно висипали зерно і картоплю у сховок. Це був єдиний спосіб самозбереження, який допомагав тоді всім. На такий можна розраховувати і зараз. Чужаки прийдуть і підуть, а своїм жити далі…
Тому закон 2194 я підкреслювала у місцях ( а таких є немало), що можуть зробити свої землекопи, щоб їхня важка артилерія тут не пройшла. Їхня важка артилерія – це узаконений намір відкусити в українців кожному по шмату землі у 10 тисяч гектарів. Менших шматків олігархам не треба. Брудну роботу - воювати з нашими дідами з вилами, які захищатимуть свої паї у два гектари, - законотворці поклали на орендаторів, спонукаючи їх скупити паї. А ще на землевпорядників, яким пообіцяли медалі з почесним званням. Потім в фермерів-орендаторів, вже цього літа, скуплять землю до встановлених законом 100 гектарів свої багаті землевласники. Але хай дуже не потішаються. У них наділи якось вже заберуть ( і таки ж заберуть) у 2024 році , щоб сформувати свої законні 10 тисяч гектарів олігархи…
Це вже було. Це закон феодалізму, який на теренах України не прижився тоді, коли був панівним у всьому світі. Але мені зрозуміло, чому. Тому що українці-грошолюби із своїм правилом співжиття «Людина людині змія, кобра і удав» раптом перетворюються у тих, хто сповідує заповідь «Хай він і сволота, але своя сволота». Бо ніщо так не зближує наших людей як спільна робота для своєї користі.
І я сама, скільки б не агітувала за цивілізованість, яка наступить тоді, коли всі стануть рабами закону, отримую задоволення, коли знаходжу у 2194 маленькі пункти, які допомагають перекреслити великі розділи. Якщо наші маленькі місцеві ради не стануть продажними маріонетками, - нічого у великих світу цього не вийде.
Валентина Дейнека