Цей закон має назву 2194

Публікації

Як номер в`язня  концтабору. Влада нашої держави нарешті зуміла об`єднати український народ  в ненависті до себе, чужорідної.

Чим українець відрізняється від росіянина, поляка, німця  і єврея? Українець  дуже любить землю. Він би  землю їв, з нею спав, нею умивався. Українець і земля – це слова синоніми і поняття близнюки. Земля – це те місце, де українець вростає, пускає корені  і закріпляється так, що його  треба вбити, щоб позбавити землі.  Але  потім  все одно  земля мститиме, доки не знищить останнього з роду загарбника. Та у всіх бажаючих забирати чужу землю  коротка пам`ять…

Українське село знає все. З покоління в покоління  передаються неписані закони співжиття, вироблені віками: «Поважай свою цінність, і не зазіхай на цінності  інших».  І з року в рік хранителі  віковічної мудрості, українські бабусі у хустках, зустрічаючи своїх і чужих внуків,  за традицією допитуються: « Що там у світі нового?»

І як їм пояснити те, що революція, яка гряде,  тільки  називається  консолідацією, але вона, так як більшовицька, селян  теж може грабувати і вбивати.

Родина мого діда голодувала лише один рік. В той рік дід  отримав хороший врожай, прикупив  добрий шмат землі. Тоді ж і розкуркулили. Родина вижила за рахунок того, що жінки, яких колгоспне начальство відрядило  для  того, щоб забрати все з льоха і комори, непомітно  висипали зерно  і картоплю  у сховок.  Це був єдиний  спосіб самозбереження, який допомагав тоді всім. На такий можна розраховувати і зараз. Чужаки прийдуть і підуть, а своїм жити далі…

Тому  закон 2194 я  підкреслювала у місцях ( а таких є немало),  що можуть зробити свої землекопи, щоб  їхня важка артилерія  тут не пройшла. Їхня важка артилерія – це  узаконений намір відкусити в українців кожному по шмату землі  у 10 тисяч гектарів.  Менших  шматків олігархам не треба. Брудну роботу  - воювати з нашими  дідами з вилами, які захищатимуть свої паї у два гектари, - законотворці поклали на орендаторів, спонукаючи їх скупити паї.  А ще  на землевпорядників, яким пообіцяли  медалі з почесним званням.  Потім в  фермерів-орендаторів,  вже цього літа,   скуплять землю  до встановлених законом    100 гектарів  свої  багаті землевласники. Але хай дуже не потішаються.  У  них наділи    якось вже заберуть ( і таки ж заберуть) у 2024 році , щоб сформувати  свої законні  10 тисяч  гектарів олігархи…

Це вже було. Це закон феодалізму, який на теренах  України не прижився тоді, коли  був панівним у всьому світі. Але мені  зрозуміло, чому.  Тому що  українці-грошолюби із своїм правилом співжиття «Людина людині  змія, кобра і удав» раптом перетворюються  у тих, хто сповідує заповідь «Хай він і сволота, але своя сволота».  Бо ніщо так не зближує наших  людей  як спільна робота для своєї користі.

І я сама,  скільки  б не агітувала  за цивілізованість, яка наступить тоді, коли всі стануть рабами закону,  отримую задоволення, коли знаходжу у 2194  маленькі пункти, які допомагають перекреслити великі  розділи.  Якщо  наші  маленькі місцеві  ради   не стануть продажними маріонетками, - нічого  у великих світу цього не вийде.

Валентина Дейнека