Цей складний і відповідальний «перехідний вік»

Як ви думаєте, про який вік так кажуть? Звичайно ж, про підлітковий. Зазвичай до цієї вікової категорії відносять підлітків 12-15 років, хоча зараз сюди можна віднести дітей 10-11річного віку. Цей період вважають найгострішим і кризовим. У підлітків відбуваються зміни як на рівні свідомості, так і на рівні росту самого організму: гормональної, кісткової, судинної та нервової систем. Формується «відчуття дорослості». Підліток пізнає свої якості, здібності, риси характеру та розвиває їх. Усе обумовлено переходом від дитинства до дорослості та пов’язано з поінформованістю суспільства і тотальною комп’ютеризацією. Доступ до будь-якої інформації у наших дітей набагато вільніший, ніж ще 10 років тому. І контроль, що вони дивляться та слухають, теж менший. Мобільний Інтернет є практично у кожного підлітка. Тому дитина зараз більше довіряє Гуглу, ніж рідним батькам. У результаті батьківський авторитет зменшується. У дитини з’являється своя точка зору на події та явища у суспільстві, свої моральні та етичні норми поведінки, виконувати батьківські просьби вона здебільшого відмовляється. Виникає конфлікт, суть якого зводиться до того, що діти хочуть і дещо можуть робити, як дорослі, але не завжди розуміють, чого хочуть та міру відповідальності за свої вчинки. Розібратися в цих питаннях батькам допоможуть певні підказки.
Правило 1: «Дорослі вчинки – доросла відповідальність». Поясніть дитині, яка міра відповідальності чекає на неї за ті чи інші вчинки, що далеко не у всіх випадках ви зможете взяти її на себе. Тож чи готовий ваш син або донька відповідати за свої вчинки.
Правило 2: «Дорослість – це не лише права, а й обов’язки». Якщо підліток хоче, щоб його признавали дорослим, поважали права, тоді які обов’язки заради блага родини він бере на себе, чи готовий без нагадувань виконувати їх постійно? Поговоріть про це і повірте – у вашої дитини значно зменшиться бажання бути самостійною, зросте повага до вас і вашої праці.
Найгостріша реакція у 12-15 років на зміни у зовнішньому вигляді. Зовнішність стає культом. Дехто з підлітків починає нагадувати «гидке каченя», тобто явно проглядаються диспропорції у тілі, загострюється внутрішньо -особистісний конфлікт. Дитина починає рівнятися на когось, хто став для неї еталоном краси. Когось возвеличувати, ставити на п’єдестал, а себе та інших принижувати.
Правило 3: «Є краса зовнішня та внутрішня». В таких випадках батькам і вчителям слід всіляко підтримати підлітків, старатися, щоб кожен із них розкрив свої здібності, став по-своєму неповторним і особливим.
Ще однією особливістю є те, що пришвидшується ріст. Буває, що за 2-3 місяці дитина може вирости на 12-15 сантиметрів! Дехто йде на канікули дитиною, а приходить зовсім дорослим. І не всі системи та органи пристосовані до такого швидкого росту. Серцево-судинна та нервова системи можуть укріплюватись дещо повільніше, нагадуючи оголений нерв, який ще не сформував зовнішньої захисної оболонки. З будь-якого приводу дитина спалахує, наче сірник. Це ознака того, що у підлітка вегето-судинна дистонія, надмірна збудливість та схильність до депресії. Тому, якщо в дитини цього віку періодично з’являються головні болі, надмірна втомлюваність, перепади настрою, швидкий ріст, батькам краще відразу ж звернутися за консультацією до терапевта, а ще краще – до невропатолога, щоб він порадив безпечні натуральні засоби, які зміцнять, дадуть організму необхідні поживні речовини. Та, на жаль, батьки зазвичай звертаються до психолога вже тоді, коли виникає страх за душевне і фізичне здоров’я їхніх нащадків.
Правило 4: «Немає нічого дешевшого, ніж профілактика та попередження!» Ми ж підживлюємо рослини навесні, у період активного росту та цвітіння, то чому ж легковажимо або показуємо повне своє незнання, розгубленість та невігластво стосовно найціннішого – наших дітей? «Звернутися до невропатолога, психолога? – Ні! Моя дитина не психічно хвора». Зауважте, що вам не пропонується звертатись до психіатра, але чомусь це сприймається саме так.
Зміни у гормональній системі підлітка можна прирівняти до стану вагітної жінки, коли навіть 25 разів на добу відбуваються злети і падіння настрою. Тому підлітки нерідко дуже сентиментальні чи агресивні: плачуть або ж без причини можуть сміятися. Тепер, любі жінки-матері, дайте собі відповідь на запитання, чого вам найбільше хотілось у час вагітності: щоб на вас кричали, ігнорували, повчали, звинувачували чи щоб зрозуміли, як вам зараз нелегко, що не завжди можна впоратися з настроєм і зрозуміти себе. Хотілося підтримки, розуміння та особливого ставлення. Думаю, тепер вам легше буде зрозуміти, що відчувають підлітки та якого відношення потребують. Тільки прошу «не перегинати палку» і не йти на всі поступки, про які просить чи вимагає підліток.
Правило 5: «Як надмірна байдужість та легковажність, так і надмірна опіка й потурання батьків призводять до найгостріших психічних патологій підліткового віку».
Правило 6: «Приклад батьків, що вони роблять, а не про що говорять, є прикладом для наслідування».
І ще одне правило, яке може допомогти: «Все, що не можна спинити, потрібно дослідити, вивчити і потім очолити». Тобто – ріст і дорослішання не можна і не потрібно спиняти, але батьки мають вивчати нові методи та способи взаємодії з дитиною. Станьте дітям старшими друзями, щоб саме з вами вони найперше ділилися своїми радісними і сумними подіями, задавали запитання, просили поради, якщо їм щось незрозуміло. Повірте, старі методи (повчання, покарання) не працюють. Мудрі батьки вчаться, як по-новому спілкуватися зі своєю дитиною, яка росте. Мені, навіть будучи психологом, було зовсім не соромно сказати: «Донечко, ми ще ніколи не були батьками 12-15-річної дитини, ти у нас – перша, і ми так само дорослішаємо як батьки з твоїм ростом і розвитком. Підкажи, як ти бачиш розв’язання цього конфлікту, які твої аргументи». Повірте, це набагато чесніше і більше зближує, ніж коли ми і надалі думаємо, що у них немає якогось мудрого рішення та свого бачення конкретної ситуації, що вони ще залежні від нас, тому ми праві. Після цього сідаємо за стіл переговорів, вислуховуємо думки усіх учасників конфлікту, слухаємо пропозиції та шукаємо те спільне конструктивне рішення, котре найкраще підходить саме у цій ситуації. Такий спосіб веде до співтворчості, до відкритості та до відчуття дорослості.
Правило 7: «Любов і мудрість у вихованні мають бути понад усе!»
З любов’ю Наталія Рахель.

Розділ новин: 

Коментарі