У п’ятницю, 9 жовтня, в день апостола Івана Богослова престольне свято - відзначили жителі села Зоря. Урочисто та піднесено було у храмі, адже Божественну літургію в ньому очолив митрополит Луцький та Волинський Михаїл. Приводом для урочистої архієрейської служби цього дня стало освячення нових дзвонів та новозбудованої дзвіниці.
На молитву в цей святковий день до Зорянського храму прибули священики з багатьох парафій Володимир-Волинського та Ковельського благочиння, декан протоієрей Євген Шевчук та представник Римсько-Католицької Церкви.
Під час святкової Літургії віряни разом зі своїми священиками молились за відпущення гріхів та мир в нашій країні.
Настоятелю храму отцю Віталію за ревну душпастирську працю владика надав право носити набедреник.
Радісно було бачити щирі обличчя діток, які підходили до Святого Причастя. Змістовну проповідь про життя Івана Богослова, якого ще називають апостолом любові та про його роль у житті кожного з нас, виголосив отець Юрій, настоятель храму у селі Дігтів.
Владика Михаїл у своїй промові закликав ходити в церкву як на зустріч з Ісусом Христом. «Потрібне внутрішнє бажання з’єднатися з Христом, а не тільки визнати свої гріхи», – зазначив владика, порівнявши стани душі, коли людина сповідається щиро та хоче змінитися, а коли полегшення не відбулося, як і єднання людини зі Спасителем. «Не прийнята ця жертва. бо зроблена не чистим духом. Мирний маєш дух – отримаєш благодать», – наголосив митрополит. Тому на закінчення побажав усім великої віри й любові, рости до вищого стану, аби жити з Христом.
Після молитви владика вручив пам’ятні грамоти та церковні нагороди вісімнадцятьом активним парафіянам та доброчинцям. Зокрема, медаллю «За жертовність» було нагороджено заступника голови Володимир-Волинської районної ради Павла Карпюка. Таку ж нагороду отримав і уродженець Зорі, а нині мешканець Маріуполя Леонід Тихонюк, котрий пожертвував значну суму коштів на будівництво дзвіниці. А нові дзвони храму подарували родина Карпюків та Ігор Антощак. Останній теж отримав церковну нагороду – медаль «За жертовність та любов до України».
Павло Карпюк у своєму виступі сказав: «Я дякую нашому духовному наставнику отцю Віталію. Завдяки його ідеям та праці ми маємо цей прекрасний храм. Він не цурається фізичної праці. Вперше я його побачив за роботою, коли він закладав фундамент каплички у Ворчині і сам на колінах клав цеглу. Я переконаний, що далі ми будемо рухатися разом і все у нас буде вдаватися. Бажаю, щоб кожен з нас був господарем на своїй, Богом даній українській землі. Перемоги нам, але не з колін із зігнутою спиною, а міцно стоячи на ногах з розправленими плечима і гордо піднятою головою».
Після завершення Божественної Літургії був здійснений хресний хід навколо храму з читанням Святого Євангелія та чин освячення хреста з виноградної лози, дзвонів, дзвіниці та трьох прапорів – України, єпархії та Євросоюзу.
Будівництво трирівневої дзвіниці тривало два роки. Митрополит окропив нові дзвони святою водою і перший кілька разів ударив у них, поклавши початок святковому дзвону на честь радісної події.
У Зорі настав день, коли церква не лише виділяється своєю особливою красою серед буденного пейзажу, але також став чутний голос її новоосвячених дзвонів, які співають гімн Богові.
Ярослава Вознюк
Коментарі