Як відомо, сімейні пари створюються на небесах. Дуже важливо, щоб поряд була саме ваша людина. Одні закохані знайомі з дитинства, інші – зустрічаються зовсім випадково. Мама Тараса Тетяна Чернета близька подруга тітки Наталі. «Ми познайомилися з Наташею на дні народження її тітки. Йти на нього у мене не було великого бажання. Але так сталося, що моя мама була у від’їзді, тому попросила мене привітати із днем народження свою подругу. Я пішов, щоб привітати, купив подарунок, квіти. Вона ж, у свою чергу попросила мене залишитися на святкування. І сказала, якщо не погоджуся, то образиться. За столом я сидів між Наталиною сестрою і її бабусею. Бабуся виявилася веселою і говіркою, тому розповіла мені все про всіх. Про синів, дочок, внучок, родичів. Коли я почав збиратися додому, тітка Наталі вирішила мене познайомити зі своїми синами і племінниками. При знайомстві з Наташею виявилося, що вона мене вже знає заочно. Я з цікавості почав розпитувати, розмовляти з нею. Мені настільки цікаво було її слухати, що не хотілося навіть іти. Ми почали спілкуватися, у мене з’явилася симпатія, бо вона слухала, ділилася історіями. Три тижні ми просто спілкувалися по телефону, переписувалися. Я взяв ініціативу у свої руки і запропонував зустрічатися. Ми зустрічалися майже рік. Співпадали і наші думки, видно було збоку, що ми підходимо одне одному. Поговорили, зважили, що можна мати більше, ніж просто стосунки. Не знаю як Наталя, скажу про себе, що, перш ніж зробити такий важливий крок, довго думав, вирішував, зважував, усвідомлював. Зібрався із силою духу і вирішив запропонувати стати моєю навіки до старості. Бути в радості та в горі разом. Для нас обох цей день був найважливішим. Весілля залишило у пам’яті приємні емоції, радість близьких. Я щиро радію, що обрав для себе таку дружину».
Юлія Оберук, м.Володимир-Волинський
Коментарі