Колорадський жук – основний шкідник картоплі, він дуже інтенсивно розмножується і завдає великої шкоди. Плідність самок – 900-1600 яєць, протягом сезону вони дають два покоління. За 20 днів існування кожна личинка з’їдає в середньому 6,5 листочків. Дорослі жуки – у п’ять разів більше, причому самки удвічі більше, ніж самці.
З кожним роком боротися з цим шкідником стає дедалі важче, тому що згідно з дослідженнями вчених колорадський жук – молодий вид, еволюційне формування якого не завершене, тому він має високу екологічну пластичність і швидко реагує на зміни в умовах довкілля. У відповідь на стресову ситуацію, в тому числі й на дію отрутохімікатів, у популяції колорадського жука формується агресивний біотип, що відзначається високою життєздатністю та стійкістю до певної групи препаратів. У подальшому кількість цих особин у популяції зростає, і тоді ми помічаємо, що певна група пестицидів втратила свою ефективність. Людина, сама того не усвідомлюючи, сприяла виведенню більш агресивного та стійкого шкідника. Тому, крім хімічних засобів захисту, необхідно використовувати й інші способи.
Колорадський жук – підступний ворог, боротися з ним необхідно комплексно. Щоб його знешкодити, рекомендується ціла система заходів захисту, а саме:
•слід застосовувати хімічні препарати, різні за механізмом дії;
•необхідно вирощувати сорти картоплі з різними механізмами стійкості до колорадського жука;
•не застосовувати препарати проти личинок старшого віку (ІІІ-ІV), стійкіших до цих препаратів порівняно з личинками молодшого (І і ІІ) віку, строго дотримуватися рекомендованих з огляду на вік личинок норм і концентрацій препарату в робочих рідинах.
Коментарі