«БОРЕМОСЯ З ТРУДНОЩАМИ І ПЕРЕМАГАЄМО», – МИКОЛА ЮНАК

Представляти братів Юнаків мешканцям Володимирщини немає потреби. Успішні виробничники, а нині ще й аграрії, вони не стоять осторонь суспільного життя у місті. Ведучи підприємницьку діяльність, знаходять час і на громадські ініціативи, і на благодійність. Більше року тому навіть заснували відповідний фонд «Кращий вибір», який регулярно надає підтримку як окремим нужденним Володимира-Волинського, так і установам та організаціям.
Про поточну роботу і плани на цей рік ми розпитали Миколу Юнака.
-У рейтингу аграріїв Волині минулоріч Ви посіли лише шосте місце. Чому так скромно, Миколо Петровичу?
-Ми – молоде фермерське господарство з трирічною історією. Нам наразі далеко до перших сходинок. Ще треба чимало зусиль докласти. Хоча з такими волинськими флагманами галузі, як-от Євген Дудка чи Валерій Діброва, співпрацюємо і десь в чомусь навіть рівняємося на них.
-А чим може похвалитися «Західний Буг» уже зараз?
-Нині обробляємо близько 6000 гектарів земель. На наших супіщаних ґрунтах вдалося досягти урожайності пшениці 5,7 тонни з гектара, ріпаку - 2,9 тонни, соняшника – 2,8. Доволі непогано. Це при тому, що остання культура є новою для нашого регіону і працювати з нею багато хто не наважується й досі.
Також кількість робітників фермерського господарства з кожним роком зростає. Сьогодні у нас працює 76 людей. Ми придбали 21 одиницю сільськогосподарської самохідної техніки, переважно європейського виробництва. Реалізуємо нашу продукцію на українському ринку. 30% експортуємо.
-Тобто все в аграрному бізнесі добре?
-Не все. Маємо чимало труднощів. Землі, які ми взяли в оренду, переважно заліснені, облогували. Ми вкладаємо значні кошти у розчищення цих територій, вирубуємо дерева, готуємо площі до посіву. Часто доводиться розчищати ще й меліоративні канали, які десятиліття ніхто не чіпав. Тоді задіюємо важку техніку. Все це величезні витрати із самого початку, і тільки потім, через рік чи два, можливий прибуток за умови правильного обробітку цих земель.
-Звучить доволі ризиковано. А як узагалі розділені землі, на яких ви працюєте, поміж територіальними громадами?
-В Устилузькій ОТГ у нас 35% земель, в Оваднівській – 50%,у Зимнівській – 15%. Цього року також почали працювати в с.Тумин Локачинського району. Маємо там 1000 гектарів: 450 уже засіяні, а 550 ще на стадії підготовки.
-Як розраховуєтеся з пайовиками, продукцією чи грошима?
-Виключно «живими» грошима. Це була моя позиція від початку, і такою ж вона лишилася. Розраховуємося з власниками паїв протягом поточного року.
-Співпрацювати з окремими територіальними громадами стало простіше після об’єднання чи навпаки?
-Наша співпраця з громадами району завжди була продуктивною. Саме тому, мабуть, я не відчув суттєвої різниці після об’єднання. Громади звертаються по допомогу – допомагаємо. Наприклад, якщо ми користуємося певними дорогами, то їх і грейдеруємо на прохання мешканців сіл.
-Чи можна сказати, що Ви повністю пішли у район? У місті Вас побачиш тепер дедалі рідше.
-Категорично з Вами не згоден. По-перше, тому що з Володимира-Волинського я нікуди не зникав. Працюю тут щодня. Фермерське господарство має офіс на території міста за адресою вул.Ганни Жежко, 9. З понеділка по п’ятницю наші фахівці, землевпорядники працюють тут з громадянами. По-друге, за моїми підрахунками десь із 40% пайовиків – це мешканці Володимира-Волинського, які просто мають землі в районі. Коли я працюю з ними, задовольняю їхні потреби, то як можна сказати, що Юнак повністю пішов у район?! Це неправда. У нас до благодійного фонду теж звертаються як із сіл, так із міста.
-До речі, про фонд. Він працює уже більше року. Поділіться з читачами якимись цифрами. Яка ефективність його діяльності?
-Якщо коротко, то отримали десь із сотню звернень. На більшу частину відреагували. Надали допомоги на суму понад 300 тисяч гривень. Працюємо й надалі.
-Що нового плануєте у 2018 році?
-От мені часто кажуть, що у місті не вистачає місць у дитячих садочках, а групи і так переповнені. Мовляв, на таку кількість мешканців замало дошкільних установ. Тож я із Сергієм вирішили передати у власність місту для побудови дитячого садка один об’єкт нерухомості, який ми придбали раніше на територіях колишнього військового радгоспу. Тут мешкає більше сотні родин. Нехай їхні діти отримають можливість відвідувати дитсадок поруч.
Якщо міській владі потрібна ще одна дошкільна установа, нехай звертається. Ми готові до співпраці. Заявляю це цілком офіційно та публічно.
Розмову вів Андрій Степанюк

Розділ новин: 

Коментарі